Ассоциация христианских медсестер и волонтеров "Благо"

Микола

rogach3 — Fri, 17 Jan 2020 21:57:10 GMT

Серед мешканців хоспісу є в нас улюбленці... І не тому, що вони чимось особливі! Ні, це ті, котрі ніяк не можуть зрозуміти, що Христос - наша НАДІЯ!

Микола-- один із них...
Родом із західної України. Із дитинства чув про Бога від бабусі та мами. Хата була вся в образах: Христос розіп'ятий, Матір Божа з маленьким Ісусом, Микола - угодник . Молилася вся сім'я. Та й усі навколо щиро вірили у Господню благодать.
Життя надто коротке і надто жорстоке, якщо у ньому немає Бога. Так трапилося і з Миколою.
Але ж є надія!
«Ви знаєте, що не тлінним сріблом та золотом вас було викуплено від марного життя, якому ви навчилися від ваших предків, а дорогоцінною кров’ю чистого і непорочного Ягняти — кров’ю Христа». (1Послання Петра 1:18-19)
Наш обов’язок -- молитися за Миколу. І як же було б добре, якби з вуст старенького пролунали сповнені каяття слова: «Але, Господи, хоч невимовна Твоя доброта до мене, як багато разів я відплачую Тобі чорною невдякою й тяжко ображаю Тебе, свого найкращого Добродія. Господи, Господи! Не пам’ятай мені цього. Ти, що простив розбійникові на хресті в годину його смерті й відкрив йому небесний рай, помилуй і мене під вечір мого життя. Будь мені милосердний, Ісусе!»
Віримо, що люблячий Спаситель не залишить його грішну душу.

P.S Микола любить гостинці, а ми йому нагадуємо, що це -- від Господа...

Незвичайний семінар

rogach3 — Sat, 04 Jan 2020 21:02:59 GMT

Незвичайний семінар

6 – 8 грудня 2019 р. в центрі «ЛОГОС» у смт. Коцюбинське відбувся незвичайний семінар Асоціації Християнських медсестер и волонтерів «Благо». Вперше разом з нашими поважними «традиційними» лекторами і викладачами протоієреєм Миколою Ільницьким, Головою Правління «Асоціації християнських медсестер і волонтерів «Благо», засновником центру «ЛОГОС», доктором медичних наук, професором кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, завідувачкою лабораторією Інституту геронтології НАМН України Вірою Володимирівною Чайковською, доктором філософських наук, професором, завідувачкою кафедри філософії НМАПО імені П.Л.Шупика Світланою Віталіївною Пустовіт, кандидатом медичних наук, доцентом, завідувачем кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО імені П.Л.Шупика, виконавчим директором Асоціації Християнських медсестер і волонтерів «Благо» Анатолієм Володимировичем Царенко, психологом, керівником волонтерської мобільної групи християнського служіння і медико-соціальної допомоги Євгеном Фінн (скапом з м. Ейлат, Ізраїль) відбулися залікові презентації наших керівників міських та районних організацій Асоціації Християнських медсестер и волонтерів «Благо», мобільних груп християнського служіння і медико-соціальної допомоги «Берег надії», які завершили спеціальну підготовку як тренерів. Надзвичайно емоційно, пізнавально та професійно представили свої презентації «Від серця до серця» Юлія Степаненко - керівник волонтерської мобільної групи християнського служіння і медико-соціальної допомоги «Берег надії» в м. Запоріжжя та Валентина Степаненко - голова Вільнянської районної організації Асоціації «Благо», керівник волонтерської мобільної групи християнського служіння і медико-соціальної допомоги «Берег надії», м. Вільнянськ, Запорізької області, а також презентацію «Соціальне служіння в світлі Слова Божого» пастора Юрія Рогач - голови Броварської районної організації Асоціації «Благо» і соціального працівника Зінаїди Стеценко - заступника голови Броварської районної організації Асоціації «Благо», Київської області. І керівники Асоціації «Благо» і усі учасники семінару одностайно погодилися, що наші колеги вже можуть успішно самостійно проводити навчання членів своїх організацій і мобільних груп. Без сумніву, у пригоді їм стануть методичні матеріали на сайті Асоціації «Благо» – відеолекції та методичні матеріали, які зібрала Памела Дандре, відеофільми по догляду за тяжкохворими, які нам люб’язно подарувала професор В.В.Чайковська, відеопрезентації по наданню паліативного догляду доцента А.В.Царенка.
Саме професійна підготовка наших членів є одним з пріоритетних напрямків діяльності Асоціації «Благо». З нетерпінням чекаємо на повернення з США Памели Дандре, щоб почати переклад посібника для християнських медсестер, який розробили і люб’язно дозволили нам використовувати наші американські колеги з навчального центру Інституту Вестберга. Тепер, коли команда викладачів і тренерів розширилася, ми сподіваємося, що в регіонах будуть регулярно проводити підготовку християнських медсестер і волонтерів. На наступному семінарі навесні 2020 року очикуємо побачити ще декілька залікових презентацій наших наступних тренерів із Запорізької та Київської областей.

На фото – під час проведення семінару.

А. В. Царенко, канд. мед. наук, доцент, виконавчий директор Асоціації Християнських медсестер і волонтерів «Благо», завідувач кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО імені П.Л.Шупика під час відкриття семінару.

Як завжди, цікаві та пізнавальні лекції докт. мед. наук, професора кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО імені П.Л.Шупика, завідувачки лабораторією Інституту геронтології НАМН України В. В. Чайковської.

Емоційною та пізнавальною була залікова презентація «Від серця до серця» Юлії Степаненко - керівника волонтерської мобільної групи християнського служіння і медико-соціальної допомоги «Берег надії» в м. Запоріжжя та Валентини Степаненко - голови Вільнянської районної організації Асоціації «Благо», керівника волонтерської мобільної групи «Берег надії» з м. Вільнянська, Запорізької області.

Свою залікову презентацію «Соціальне служіння в світлі Слова Божого» представляють пастор Юрій Рогач - голова Броварської районної організації Асоціації «Благо» і соціальний працівник Зінаїда Стеценко - заступник голови Броварської районної організації Асоціації «Благо», Київської області.

Пламя милосердия

rogach3 — Fri, 03 Jan 2020 13:53:58 GMT

Пламя милосердия

В канун Нового года настроение праздничное! Воздух пахнет апельсинами и мандаринами...
Или только в детских воспоминаниях остались те незабываемые моменты запахов, подарков, снега?
На этой волне приятных воспоминаний Иван Алексеевич разоткровенничался, пустил скупую слезу...
Родился на Махновщине (я так и не поняла: с гордостью или с сожалением сказал?) Всё было, как у всех... Потом прямо черная полоса в жизни: умерла молодая жена, потом 35-летний сын,производственная травма, от которой получил инвалидность. Печально, но и старший сын не помогает отцу.
Если бы… Наверное, его жизнь могла бы сложиться по-другому.

И снова слеза. Уже не скупая...
Он в моей команде. Многое не помнит, забывает. Но нас, команду ,,Берег надежды", ждет с нетерпением. К нему мало кто заходит, соседи говорят, что он невыносимый грубиян.
Не замечали... С какой радостью он нас встречает! С какой благодарностью принимает гостиницы от УПЦ Преображения Господнего! Благодарит и плачет...
Но самое печальное в этой истории то, что наш подопечный-атеист. Сколько сказано-пересказано о нашем Господе, о покаянии, о спасении!
Очерствела душа от греха.
Но для Бога нет ничего невозможного! Команда продолжает молиться за всех подопечных в нашей команде и надеется на милость Божию во спасение.
В нашей команде 14 душ. Все разные и всё так похожи!
Мы очень любим их, верим, что Господь их одарит своей благодатью.
«Итак, будьте милосердны, как и Отец ваш милосерд» (Лк. 6:36)

Приклад служіння ближньому

rogach3 — Tue, 17 Dec 2019 15:14:36 GMT

Приклад служіння ближньому

По Божій милості та благодаті, нещодавно була можливість відвідати акцію «Колеса світу», яку проводила міжнародна громадська організація «Джоні та друзі». В програму входила дводенна конференція, де розглядалися особливості служіння для людей з особливими потребами, в світлі Слова Божого, та роздача інвалідних візочків для людей, які їх потребували. У нас було багато знайомств та спілкування. Були попередні домовленості про співпрацю. Господь благословляв ці дні по особливому. Але мене дуже вразила одна річ. Я, людина з інвалідністю з дитинства першої групи, також користуюсь візочком. Я там побачив команду фахівців, яка приїхала з Сполучених Штатів, в яку входили медичні працівники, реабілітологи та механіки. Які, професійно підбирали інвалідні візочки під індивідуальні, і особливі потреби кожної людини з інвалідністю. Якщо потрібно було, то зразу, на місці переробляли візочок під особливості та бажання людини. Я зразу відчув контраст та різницю, яка є в нашій країні, коли тобі дають візочок, який є в наявності, і ти повинен сам до нього пристосуватися. Тоді я зрозумів що ми, і я особисто, мало молимося за нашу країну, за нашу владу, за наші соціальні служби, за нашу громадськість. Я прийняв рішення збільшити молитви за те, щоб рівень обслуговування у нашій країні був ще кращий. Я, також, закликаю так чинити й інших, особливо тих, хто має в цьому потребу.

Я особливо вдячний місії «Джоні та друзі», та команді наших американських друзів, за їхнє щире служіння та особливий приклад любові до ближнього.

Господь дарує свято

rogach3 — Tue, 17 Dec 2019 08:34:21 GMT

Господь дарує свято

Вся наша команда по особливому хоче подякувати Богові за подію, за яку молились не один рік. Наприкінці серпня, нашій команді вдалося провести п'ятиденний табір для людей і діток з особливими потребами, та їхніх сімей. Це були особливі та незабутні дні, як для команди, так і для тих, хто відвідував табір. Господь по особливому явив Свою милість та любов. На початку табору у нас було коштів тільки на два дні, і то при жорсткій економії, а завершили з надлишком коштів. Господь, на протязі табору, благословив на все потрібне, з надлишком. В програму табору
входили: молитва, прославлення бога співом та музикою, Слово Боже, смачний обід, ляльковий театр, ігри, конкурси, вікторини та цікаві поробки. А на завершення останнього дня було барбекью зі смаженими ковбасками на вогнищі. Але, особливо що нас вразило і переповнило наше серце радістю те, що ми планували, що учасників нашого табору буде, максимум, чоловік 30 наших підопічних, та членів їх родин. І були дуже вражені, та здивовані, що до табору приєдналося багато дітей з вулиці, які випадково узнали про табір. Вони всі із задоволенням слухали слово Боже, молилися, та прославляли Бога. До табору кожного дня приходило, майже, 50 людей. Для всіх це були не-забутні дні, і дуже приємні враження.

Посилання на відео:

Виступ лялькового театру

Гра на подвір'ї

Тепло сердець зігріває оселі.

rogach3 — Tue, 17 Dec 2019 06:59:11 GMT

Тепло сердець зігріває оселі.

Хочемо познайомити вас з особливою людиною, з особливими потребами, з особливою долею, з особливими та дуже складними життєвими обставинами. Ми не будемо описувати причини та життєві обставини чому людина опинилась в таких складних життєвих лещатах, бо це буде історія довжиною в життя. Наша команда познайомилась з нею років два тому. Звати неї Л. Коли зайшли в будинок, зразу виникло питання, як тут можна жити людині. Перше враження: в будинку опалюють по чорному (Це коли багаття розкладають посеред кімнати і дим виходить через вікна та двері). Стіни та стеля були закопчені до такого стану, що не можна було розгледіти якого вони кольору, чи фарбовані чи то шпалери; у деяких вікнах не було скла і вони були запхані та завішані ганчірками. Двері також не зачинялися, і також були завішані простирадлами. Будинок опалювався цегляною дровяною грубою, яка чадила та коптила з усіх дірок, майже розвалювалася. Будинок був від'єднаний від електромережі. Взимку в будинку була мінусова температура. В минулому році молитвами та зусиллями команди вдалося під'єднати будинок до електромережі, засклити вікна, вставити двоє хороших, утеплених дверей, та оформити субсидію на дрова.
Дяка Богу, за Його велику милість. В цьому році нашій команді вдалося засвідчити про особливу Божу любов до цієї немічної людини: спільними зусиллями була збудована нова цегляна груба і тепер в будинку Л буде тепло та затишніше. Хотілось би відзначити Зінаїду Сергіївну і ту любов до ближнього, яка живе в її серці, яка і рухала всі ці добрі справи.

Посилання на відео:

Відео 1

Відео 2

Как победить зависимость:

rogach3 — Wed, 19 Jun 2019 11:52:05 GMT

Как победить зависимость: раздумья священника, медицинского капеллана, психолога

Уважаемые родственники зависимых людей. Я хочу для вас сделать еще один материал, так как ваши вопросы и обращения говорят о том, что выхода нет и не будет. Потому что вы продолжаете искать чудо и волшебные слова, после которых это чудо произойдет. Я понимаю, что вам очень тяжело, но согласитесь, куда тяжелее и трагичнее во времена испытаний рассчитывать на "пустышку", искать опору в исцеляющих фантазиях.
У профессора Лэнгле есть очень хорошая методика формирования личной позиции, и я думаю, в вашем случае она поможет, если вы честно, по отношению к себе постараетесь ее занять. Эта методика включает в себя три шага, которые нужно сделать.
1. Сначала нужно занять позицию во вне, по отношению к миру, который угрожает, к сыну/мужу, который теряет облик. Сначала мы не обращаемся к своим чувствам! Прежде всего мы анализируем ситуацию. Что на самом деле происходит, что зависит от вас? Что я на самом деле могу контролировать? Могу ли я заставить другого человека что-то делать без его воли? Обосновано ли то, что другой человек отказывается лечиться, а я должна терпеть ложь, воровство, тунеядство?
2. Теперь давайте обратимся во внутрь, к своим чувствам. Мы хотим разобраться, к каким последствиям приведет то, что мои чувства верны? Смогу ли я их выдержать? Что реально произойдет, если я полностью отделюсь от этого безумия, закрою перед ним двери? Да, мое сердце будет болеть, мне будет стыдно, страшно, обидно, я буду переживать, если поставлю ультиматум: или - или. Смогу ли я в течении одного дня, недели прожить с жесткой позицией и с этими чувствами? Может, это наоборот принесет мне облегчение и надежду? Ведь зависимые люди – фантастические манипуляторы чувствами, но разве я такая слабая? Разве раньше я не справлялась с тяжелыми ситуациями и чувствами?
3. Третья позиция – по отношению к ценному, положительному. Что хорошего будет в моей позиции? Если раньше моя слабость ни к чему хорошему не приводила, так может изменить свое мышление и поведение? Ради чего мне нужно будет какое-то время потерпеть плохие чувства? Моя жесткость и бескомпромиссность проявляется по отношению к болезни, а не человеку. Но ведь именно испытания вскрывают в человеке духовные ресурсы… Оказавшись на улице, самое логичное – обратиться за помощью и лечением зависимости. То есть, такая позиция – самая правильная в данном случае. Что ценнее, жизнь, или несколько лет в тюрьме? Жизнь, или несколько недель на улице? Можете ли вы контролировать употребление? Конечно нет, поэтому, ваша принципиальная позиция, скорее всего спасет жизнь и она имеет высочайшую ценность. "Спасают" онкобольного ребенка, но не пьяную личность, которая поднимает на вас руку и выносит из дому вещи. Легче всего верить в чудо, вместо визита к стоматологу прикладывать к больному зубу чеснок, верить в высшие материи – вместо того, чтобы нести ответственность за свои поступки… Но это – путь в никуда. И помните, что чем больше вы молитесь о своем сыне/муже/дочери/жене, тем больше, скорее всего, Бог будет посылать им испытания, способные привести человека к покаянию. Так что не делайте противоположные вещи: если молитесь, помните – Бог будет посылать испытания для отрезвления души, не стойте на пути этих испытаний, ведь это – бессмысленно.
"Контрабандой" - силой, уговорами, решениями суда вы ничего не решите – за 30 лет "знакомства" с зависимостью я это знаю точно. Есть только один путь – осознанный выбор человека, и он – единственный. И если человек выберет путь – жить на мусорке – значит это – его путь. Чем дальше развивается зависимость, тем меньше у человека способности к здравомыслию.
Два бомжа могут сидеть на улице, пить самогон, и главный вопрос, который их волнует: "ты меня уважаешь?". Это – наглядный пример того, как зависимость искажает личность, есть некая "точка невозврата", после достижения которой уже не поможет ничего, так что не доводите до этого.
Председатель Черкасской областной организации
«Асоциация христианских медсестер и волонтеров "Благо"»,
директор кризисного центра «Покрова», психолог
медицинский капеллан, протоиерей Игорь Лесов.

«Бог не створив смерті і не радіє загибелі живих

rogach3 — Fri, 31 May 2019 14:12:30 GMT

«Бог не створив смерті і не радіє загибелі живих, бо Він створив усе для буття і все у світі спасительне, і немає згубної отрути, немає і царства пекла на землі: праведність безсмертна, а неправда заподіює смерть: нечестиві залучили її і руками і словами, вважали її другом і зачахли, й уклали союз із нею, бо вони гідні бути її жеребом» (Прем. Сол.1, 13-16)

Прийшов час бути..

Семінар "Благо" 10-12.05.19 р.
12 травня 2019 року в "Центрі реабілітації та соціальної допомоги Логос" завершив свою роботу триденний семінар незалежного структурного підрозділу Центру ЛОГОС – ГО «Асоціація Християнських медсестер та волонтерів "Благо"». Це був черговий семінар з науково-практичного циклу семінарів «Основи Християнського служіння. Значення і роль медичних працівників та волонтерів» для християнських медсестер, волонтерів та керівників мобільних груп християнського служіння і медико-соціальної допомоги «Берег надії».
Лекції були представлені професорським складом НМАПО імені П.Л.Шупика та керівниками обласних і районних організацій «Асоціація Християнських медсестер та волонтерів "Благо"», а також нашими партнерами з США.
Загалом сьогодні в Україні успішно діють чимало команд «Берег Надії». Зокрема, у містах Запоріжжі, Бердянську і Приморську Запорізької області, м. Черкасах та Києві, Броварського і Святошинського районів Київської області.

Запорізька обласна організація Анжела Стратан, Наталія Ахмерова, Юлія Степаненко та Віталіна

Анатолій Царенко та керівник Приморської міської організації Благо лікар Ксенія Волкова

Запорізька команда «Берег Надії» м. Запоріжжя

Головним завданням команд, до складу яких входить душпастир (священнослужитель або пастир, незалежно від конфесії), християнська медсестра, психолог, волонтер або соціальний працівник, є цілісний підхід до опіки та допомоги тяжкохворим людям вдома та в паліативних відділеннях і хоспісах.

Керівник Черкаської обласної організації Благо о. Ігор (Лєсов) та о. Микола (Ільницький)

Здійснюється різнопланова гуманітарна допомога у вигляді медичних засобів: памперси, протипролежневі матраци, інвалідні візки, засоби гігієни, продукти харчування тощо.

Одна з підопічних Запорізької організації Берег Надії, «…тепер Біблія стала ще ближчою, її можна слухати»

Надзвичайно важливим фактором є часткова реабілітація. Підтримка здійснюється для лежачих хворих після інсульту, інвалідів, паліативних хворих (люди, які страждають від невиліковних злоякісних новоутворень, інфекційних захворювань, мають вроджені або набуті вади, атрофічно-дегеративні розлади, старечий вік тощо).
Створена у 2012 році Всеукраїнська громадська організація «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» увійшла у Світову структуру Faith Community Parish Nursing , де представлені 23 країн світу. Загалом дана світова структура позиціонує себе як організація Християнських медсестер, але для України зробили певний виняток, дозволивши в організацію залучити і волонтерів. Необхідність у служінні християнських медсестер – це не лише актуальна вимога нашого часу, але і певний виклик існуючим проблемам та новітнім технологіям сучасної медицини.
Християнська медсестра – це і професійна медсестра, і віруюча та воцерковлена особа (зазвичай людина повинна мати теологічні курси або сертифікат нашої організації). Робота християнської медсестри полягає не лише в турботі про всебічне зміцнення здоров’я пацієнта, а й у поверненні надії та відновленні діалогу та довіри. Надзвичайно велике значення в діяльності християнських медсестер відіграє духовна підтримка та опіка хворих, орієнтована на пацієнта духовна допомога, екзистенційні питання. Особлива увага приділяється темі завершення життєвого шляху пацієнтів. Разом із тим йдеться і про особисту духовність, адже християнська медсестра завжди має слідувати за священиком чи пастиром. У приході вона дбає про фізичне здоров’я прихожан, намагається інформувати прихід про основи профілактики захворювань. Пояснює, яким чином можна уникнути чи попередити емоційне вигорання.
Християнська медсестра може здійснювати і місіонерську роботу серед хворих, використовуючи Біблію чи псалтир як основні джерела. Бо саме там ми знаходимо відповіді на актуальні запитання, особливо у сфері паліативної допомоги. У своєму служінні християнська медсестра немов віддзеркалює свій особистий духовний досвід та особисте покликання (див. більше на сайті blago-kiev.org).
Отже, тема семінару змусила нас замислитися над головними питаннями: про життя та гідну смерть. Адже останні дні життя (термінальний період) чи не найскладніший і найвідповідальніший період як в житті паліативного хворого, так і тих, хто доглядає та супроводжує його. «Якщо б ми розуміли, що людина, з якою ми розмовляємо востаннє…як вона сприйме сказане і понесе у вічність. Смерть і осмислення смерті надає життю найвищого змісту. Жити в рівень вимог смерті означає жити так, щоб смерть могла прийти в будь-який момент і зустріти нас на гребені, а не на спаді».

професор С.В. Пустовіт

Взагалі розмова про підтримку паліативних хворих велась на основі принципів, сформованих американським танатологом Елізабет Кублі-Рос, яка описала п’ять стадій, через які найчастіше проходить вмираючий:
а) заперечення смерті та ізоляція, б) гнів та злість, в) торги, перемовини,
г) депресія, д) смирення.

Професор В.Чайковська

Тема прощення – головна у підготовці до смерті. Попрощатися зі світом – це означає простити. Інколи очікування кінця спонукає людей до справжнього життя. Ось як описує митрополит Антоній Сурожський стан свого товариша, який помирав. «Про смертельний діагноз хворий не знав. Йому про це не сказали. Коли я прийшов до нього, він промовив:
-- Як багато мені потрібно ще в житті зробити, і ось я лежу, і мені ніхто не говорить, як довго мені тут бути.
Я йому відповів:
-- Скільки разів Ви говорили, що мрієте про можливість зупинити час так, щоб можна було «бути», замість того, щоб «працювати». Ви так ніколи цього і не зробили, Бог зробив це за вас. Прийшов час бути.
І тоді він запитав:
-- Але як це реалізувати»?
Ми разом проходили цей шлях по вирішенню внутрішніх проблем. Він примирився з усім у своєму житті. У самому кінці життя він лежав надто слабкий, щоб тримати свою ложку, але сказав з радістю:
-- Моє тіло майже вмерло, але я ніколи не відчував себе так інтенсивно живим як зараз.
Він знайшов у собі щось надзвичайно реальне, яке не знищить смерть».

Існує чимало принципів, якими слід керуватись у спілкуванні з важкохворим:
-- усвідомте , що ви не можете повністю зрозуміти проблему хворого;
-- не намагайтеся нав’язати йому своє бачення;
-- не очікуйте смерті хворого.
Безпосередня допомога здійснюється терапією присутності, вмінням слухати. Повага до індивідуальності хворого, звернення до його особливих потреб, оцінка сил та можливостей хворого, використання ресурсів, підтримка надії та духовного росту — це теж важливі чинники цієї терапії.

Який взаємозв’язок існує між життям і смертю? Це – виклик, щоб навчитись жити. Французький пастор писав, що в той момент, коли людина відвернулася від Бога і скерувала свій погляд у безкінечність перед собою, Бог перестав існувати для неї, але оскільки Він єдине джерело життя, то людині нічого не залишилось, як просто померти.
Апостол Павло говорить: «Життя для мене-Христос, смерть-здобуток, тому, живучи в тілі, я розділений з Христом…». Серафим Саровський перед смертю говорив: «Тілом я наближаюсь до смерті, а духом я, як новонароджений, з усією новизною і свіжістю початку, а не кінця».
На завершення теми підтримкм паліативних хворих варто сказати те, що все життя – це підготовка до переходу, до примирення з усіма, із собою, з совістю, з теперішнім та минулим, з подіями, людьми і навіть із майбутнім. З самою смертю, яка неодмінно має прийти. Це шлях, на якому ми примиряємось (за словами св. Ісаака Сирина) так, щоб уся земля могла сказати нам: «Іди з миром».
Хочеться почути і Ваше розуміння підготовки до смерті , а також, можливо, у Вас є досвід роботи та служіння в паліативних відділеннях чи відвідин важко хворих на дому. Буду дуже вдячний за коментар чи Вашу власну думку. Краща думка буде висвітлена на нашому сайті blago-kiev.org.
А також слідкуйте за наступними семінарами нашої організації та приєднуйтесь до світлої справи служіння ближнім на Славу Господа нашого Ісуса Христа.

Рождение Ребенка – радость и хлопоты

rogach3 — Tue, 23 Apr 2019 13:11:09 GMT

«Благотворящий бедному
дает взаймы Господу,
и Он воздаст ему
за благодеяние его.
(Прит.19:17)»

Волонтеры мобильной группы «Берег надежды», с. Соколовка Вольнянского района, стали участниками радостного события - рождения ребенка. Наша подопечная Инна К. родила третьего ребенка. Правда, малыш родился недоношенным, на месяц раньше срока. Его сразу же из роддома направили в г. Запорожье в областную больницу, в реанимацию. Малыша назвали Егор. Тяжело Егорке давался первый месяц жизни - он месяц находился под аппаратом искуственного дыхания. Врачи делали попытки помочь Егорке дышать самостоятельно, но снова приходилось подключать малыша к аппарату.
Волонтеры мобильной группы «Берег надежды» с. Соколовка с нетерпением и надеждой ждут хороших новостей от мамы Инны. Так как мама не прописана в г. Заророжье, то члены волонтёрской мобильной группы «Берег надежды» привозили в больницу необходимое для анализов, то что просили врачи, а также передали маме 4 упаковки памперсов. В семье не было коляски и вещей для малыша. Господь побудил сердца неравнодушных людей, которые пожертвовали очень хорошую коляску, памперсы, крема, салфетки и вещи для Егорки. Мама очень благодарна Ассоциации христианских медсестер и волонтеров «Благо» и всем добрым людям, кто оказывает семье такую поддержку.

Малыш на данный момент ещё находится в Запорожье в областной детской больнице. Ждём тебя, Егорка! Поскорее приезжай домой!!!

Валя Степаненко, Председатель Вольнянской районной организации Ассоциации христианских медсестер и волонтеров «Благо», руководитель волонтёрской мобильной группы «Берег надежды», Запорожская область

Благодаря волонтёрам Ассоциации христианских медсестер и волонтеров «Благо» и милосердным людям Егорка уже имеет свой транспорт и необходимые вещи. Валя Степаненко передаёт семье К. гуманитарную помощь.

Всё необходимое для успешного лечения закуплено волонтёрами Ассоциации христианских медсестер и волонтеров «Благо» и передано Егорке в больницу.

Через наших подопечных Господь учит нас ЛЮБИТЬ...

rogach3 — Wed, 10 Apr 2019 12:35:03 GMT

Март месяц был очень насыщенный посещениями наших подопечных, радостными событиями, переживаниями и трудностями... И у каждого из членов нашей запорожской команды ,,Берег надежды" – свой путь, на котором мы учимся доверять Богу в трудных ситуациях и обстоятельствах. Слава Господу, что команда понимает, что трудности ведут к духовной зрелости и твердости веры.
Мы посещали и оказывали помощь и поддержку Ольге Васильевне Г., инвалиду 2-й группы, диагноз «Болезнь Паркинсона», Тамаре Григорьевне С., 85 лет, инвалиду 2-й группы, диагноз «Перелом шейки бедра», Никите Н., 12 лет, диагноз «Мукополисахаридоз», Ксении Ивановне М., 80 лет, диагноз «Инсульт. Слепота». Отдельно хочу упомянуть многодетную семью В., в которой 8 душ детей. Живут на съемной квартире. Дети недоедают, некоторые - с отклонениями в психике, часто болеют простудными заболеваниями. Семья очень нуждается в помощи. Спасибо руководителям нашей общественной организации «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо» протоиерею Николаю Ильницкому и Памеле Дандре, благодаря которым мы дважды смогли оказать гуманитарную помощь этой семье в виде продуктов питания и медикаментов.
Когда я и члены нашей команды «Берег надежды» зняют, что нас с нетерпением и надеждой ждут наши подопечные, уходит усталость, порой – плохое настроение и самочувствие… Ведь Господь через Ассоциацию христианских медсестер и волонтеров «Благо» благословляет и не оставляет без милости нуждающихся. Слава Ему!

Через наших дорогих подопечных Господь учит нас ЛЮБИТЬ...

Юлия Степаненко, руководитель волонтёрской мобильной группы «Берег надежды», Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо», г. Запорожье

Наш подопечный Никита Н., 12 лет, диагноз «Мукополисахаридоз».

Наша подопечная Ксения Ивановна М., 80 лет, диагноз «Инсульт. Слепота».

Руководитель волонтёрской мобильной группы «Берег надежды» г. Запорожье ОО «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо» Юлия Степаненко посещает многодетную семью В.

Радість підтримати нужденних

rogach3 — Thu, 14 Mar 2019 14:41:17 GMT

Дякую Богу за таку можливість, яку Він дарував нам – здійснювати християнське служіння – турбуватися про наших ближніх. На Різдвяні свята наша команда Броварської районної організації ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» відвідала 10 сімей у смт Велика Димерка, Броварського району, в яких є люди з особливими потребами. Це давні наші друзі, якими ми, по мірі наших сил та можливостей, опікуємося і за яких ми турбуємося. Усі були раді нас бачити, у всіх був святковий настрій. Ми вручили їм продуктові набори. Це була неабияка підтримка для цих людей, а для декого єдина прикраса святкового столу. І тут хочеться згадати Святу Біблію:

"Я був хворий, і ви відвідали мене, я був нагий, і ви одягнули мене, я був голодний, і ви годували мене ... Коли ми зробили це, Господи? ... Коли ви зробили це для найменших з моїх братів (або сестер), ви зробили це для мене"

(від Матвея 25:45).

Ми дуже вдячні керівникам ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо», зокрема Памелі Дандре, голові Наглядової ради Асоціації «Благо», Представнику Міжнародної Асоціації християнських медсестер (США) і отцю Миколі Ільницькому, голові Правління Асоціації «Благо», за надані продуктові набори, за їх християнське милосердя та небайдужі серця. Хай Господь усіх рясно поблагословить!

Юрій Рогач, пастор, голова Броварської районної організації ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо»

Христианское служение протестантской церкви в пгт Велика Дымерка для людей с ограниченными возможностями

rogach3 — Tue, 12 Mar 2019 12:00:35 GMT

В воскресенье я вместе с Гэри и Сьюзан Бауэр (компания Alpha Video Production), давними друзьями моими и отца Николая Ильницкого, приезжали в пгт Велика Дымерка, под Киевом, чтобы посетить динамичное служение протестантской церкви для людей с ограниченными возможностями (очень и очень необычное служение для этой культуры). Сначала мы пообедали с пастором Юрием и его семьей. Юрий, пастор и молодой отец, имеет ограничения движения в связи с церебральным параличом, председатель Броварской районной организации Ассоциации христианских медсестер и волонтёров «Благо», прошёл курс обучения на наших тренингах Ассоциации «Благо» и уже организовал группу медсестер-волонтёров для христианского служения в своей общине.

Церковное служение было таким вдохновляющим, очень креативным и полным безусловной любви к людям с ограниченными возможностями всех возрастов! Было пение, плюс изучение Библии, запоминание стихов на память, представление кукольного театра, библейские игры с вопросами, совместная трапеза и яркие поделки. Множество молитв, планов, мыслей и времени уходят на подготовку каждого 4-хчасового собрания по воскресеньям. Ведь это должно стать основным моментом недели для каждого! В этом принимают участие новые члены команды Ассоциации «Благо», и мы очень рады, что у них есть энтузиазм, идеи и энергия, чтобы служить другим!

Желаю новой команде Ассоциации «Благо» из пгт Велика Дымерка под руководством пастора Юрия успехов в христианском служении во Славу Господа! Божьего вам Благословления!

Пэм Дандре, председатель наблюдательного совета Ассоциации христианских медсестер и волонтёров «Благо», координатор Международного движения христианских медсестер в Украине

Духовна і психологічна опіка ЛЖВ в Черкасах

rogach3 — Tue, 12 Mar 2019 09:37:47 GMT

Нещодавно Голова Черкаської обласної організації Асоціації християнських медсестер і волонтерів "Благо", медичний капелан протоієрей Ігор Лєсов провів тренінговий день у Черкаській мережі ЛЖВ (люди,що живуть з ВІЛ).
Головними темами тренінгу були: Як знайти свій сенс життя, щоб протистояти хворобі, та основи логотерапії Віктора Франкла. Спробували допомогти кожному учаснику знайти його "Заради чого?", щоб пережити випробування життя. Також говорили про важливість прихильності до АРТ- терапії, ставлення до проявів стигми та дискримінації. Важливий акцент був зроблений на питаннях духовності та віри. Отець Ігор переконаний, що духовний супровід ЛЖВ є важливим напрямком Християнського служіння і Милосердя до ближнього.

За результатами тренінгу було запропоновано проводити такі заходи періодично.

Божья любовь даёт силы для служения людям

rogach3 — Wed, 27 Feb 2019 09:41:26 GMT

Божья любовь даёт силы для служения людям. Иногда нам трудно служить. Но Господь помогает нам стремиться показать Его любовь среди многих возможностей для служения. Иисус готов был выполнить самую грязную работу для Своих учеников: вымыть их перепачканные ноги. Помогать людям с инвалидностью - это не бремя, а возможность отразить служение Иисуса Христа и Его любовь. Когда нас о чем то просят, будем видеть в этом возможность стать более похожим на Того, Кто послужил нам и отдал за нас жизнь.
В 2016 г. в г. Запорожье в рамках международного проекта «Берег надежды», которую внедряет общественная организация «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо», была создана волонтёрская мобильная группа. Мы взяли на обслуживание на дому тяжело больных и одиноких людей. Большое значение для успешной работы нашей мобильной группы имело то, что мы прошли специальные тренинги на базе ОО «Благо» в пгт. Коцюбинское под Киевом, получили в качестве гуманитарной помощи компьютер, специальную сумку-укладку с набором медикаментов и предметов ухода за пациентами, деньги для закупки продуктов и предметов первой необходимости, одежду, постельные принадлежности и предметы гигиены для наших подопечных.
Годы летят, и я часто вспоминаю наше служение. У нас в команде "Берег надежды" в мае 2016 года было 10 подопечных: все – люди с инвалидностью, все – за чертою бедности. Почти ни у кого не было родственников. Молилась команда, молилась я и знала их каждого лично. Господь давал время, желание и силы посещать всех!
Летом 2016 - первый удар! Отошла в вечность 56 летняя подопечная Коханенко Надежда… Весной 2017 года - второй удар! В муках умерла Залевская А.И. Ей было 67 лет… Стояли у гроба и плакали. Осенью 2017 года за несколько минут до смерти покаялся Яресько И.П. и с миром отошел в небеса. В начале марта 2018 года неожиданно остановилось сердце Слободяник Л.В. Он так хотел жить!!! Четыре души с Господом! И горе и радость! Ведь мы не похоронили! Мы провели в вечность живые души!
Насиров Никита, 12 лет. Диагноз мукополисахаридоз, неизлечимая болезнь. Утром 12.03.2018 г. позвонила мама и сказала, что Никита умирает – он в реанимации. Как помочь? Что сказать? Чем утешить? Молитва! Молились вместе! Плакали вместе! И Господь оставил его жить! Надеюсь, что этот случай подтолкнет Марину (маму) к покаянию. Она очень благодарна Ассоциации "Благо" за вовремя оказанную денежную помощь в размере 1000 гривень.

Юлия Степаненко, руководитель волонтёрской мобильной группы международного проекта «Берег надежды», Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо», г. Запорожье

Наша подопечная Наташа. Инв.2гр. - шизофрения.

Наша подопечная Тамара Григорьевна. Инв.2 гр.: перелом шейки бедра; сахарный диабет; инсульт

Наша подопечная Любовь Ефимовна. Инв. 2гр. – (не может передвигаться): остеопороз; инсульт; пиелонефрит.

Враження про семінар

rogach3 — Sat, 23 Feb 2019 22:13:15 GMT

15 - 17.02.2019 р. у смт. Коцюбинське на базі Центру реабілітації та соціального розвитку «Логос» відбувся черговий семінар «Теоретичні та практичні аспекти формування, збереження і зміцнення здоров'я в Християнському служінні» в рамках навчального курсу «Основи Християнського служіння. Значення і роль медичних працівників та волонтерів».

Організувати триденний семінар так, щоб по приїзду не було ні краплі втоми, а навпаки маса позитиву - це мистецтво, і наші керівники ГО «Асоціація християнських медсестер та волонтерів «Благо» отець Миколай Ільницький, Памела Д'андре та Анатолій Царенко впоралися неймовірно круто! Сама атмосфера, коли збираються християни різних конфесій, як одна команда, в мене створює враження, що так збиралися перші християни. Перед нами купа викликів, у нас немає бажаних ресурсів, але є неймовірно сильне бажання служити людям, змінити цей світ, і ми вкотре це зробимо.
Просто виступають сльози, коли я бачу молоду лікарку Ксенію Волкову, яка, незважаючи на інвалідність, приїхала із Запорізької області, щоб одержати нові знання і прозвітувати про те, як вона і члени її організації служать людям у себе в місті Приморську. Надихає на ще більшу роботу, коли бачиш, як член нашої організації з Броварського району Юрій Рогач в інвалідному візку намагається згуртувати навколо себе християн-волонтерів, багато з яких також змушені бути на інвалідних візках. Господи, допоможи і підтримай їх служіння!
Неймовірні за змістом та емоційним насиченням були скап-конференції з нашими колегами з Великої Британії та Шотландії, які, незважаючи на пенсійний вік, віддають свої серця людям, і досвід служіння поважних християнських медсестер вражає.
Особливо запам’яталося спілкування з християнською медсестрою Барбарою Макфарлейн з Шотландського міста Данді. Поважна літня жіночка, дуже схожа на англійську королеву, дуже мило вимовляла на шотландський манер назву соціальної мережі – «фейшбук». (Чомусь вона мені нагадала мені наших жінок із Західної України, коли на свята вони вітаються: "Христос шя рождає").
Де ще можна живцем поспілкуватися з завідувачкою кафедри філософії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика доктором філософських наук професором Світланою Пустовіт про екзистенціоналізм Шелера і мого героя Віктора Франкла? - тільки у нас в "Благо". А інтерактивні лекції завідуючої лабораторією Інституту геронтології НАМН України, професора кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика доктора медичних наук професора Віри Чайковської і виконавчого директора Асоціації Християнських медсестер і волонтерів «Благо» кандидата медичних наук, доцента кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Анатолія Царенка викликають захоплення і запам’ятаються надовго. .
Все було просто неймовірно, і я дуже гордий за свого заступника Черкаської обласної організації Асоціації Християнських медсестер і волонтерів «Благо» Сергія Псюрника, який отримав міжнародний сертифікат про проходження навчання.
Як добре, що крізь сірі будні ми можемо мати раз від разу свято - так зустрічатися і надихати одне одного не опускати руки у Християнському служінні і працювати далі.
Друзі, дякую всім вам за цей неймовірний заряд позитиву і Божого благословення!

Отець Ігор Лєсов, голова Черкаської обласної
організації Асоціації Християнських
медсестер і волонтерів «Благо»

Партнёрство во имя помощи ближним

rogach3 — Tue, 08 Jan 2019 07:00:03 GMT

Партнёрство во имя помощи ближним

Что может быть лучше, чем видеть радостные лица людей, которые нечасто испытывают это чувство, в связи с тем, что, находясь в тяжёлых жизненных обстоятельствах более подвержены унынию, горечи и чувству одиночества.
Нас, команду Запорожской областной организации ОО «Ассоциация христианских медсестёр и волонтеров «Благо» это не оставляет равнодушными и заставляет двигаться вперёд - оказать помощь и поддержку таким людям. Объединившись, это можно сделать более эффективно.
Благодаря БО «МЦ «Тема», которая предоставила гуманитарную помощь, Запорожская областная организации Ассоциации «Благо» раздала малообеспеченным семьям, людям с инвалидностью и другим нуждающимся в г. Запорожье большой объём гуманитарной помощи в виде вещей и продуктов питания. Посылки с гуманитарной помощью были также отправлены в районные организации Ассоциации «Благо» в г. Бердянск, г. Приморск, пгт. Вольнянск.
Выражаем огромную благодарность Директору БО «МЦ «Тема» Р.А. Рахубе за предоставленную гуманитарную помощь, председателю правления ОО «Ассоциация христианских медсестёр и волонтеров «Благо» протоиерею Николаю Ильницкому, председателю Наблюдательного совета Ассоциации «Благо», представителю Международной Ассоциации христианских медсестёр (США) Памеле Дандре, исполнительному директору Ассоциации «Благо» доценту кафедры паллиативной и хосписной медицины Национальной медицинской академии последипломного образования имени П.Л.Шупика Анатолию Владимировичу Царенко за поддержку, и всем членам Запорожской областной организации Ассоциации «Благо», кто непосредственно принимал участие в этом благом деле.

Пусть Бог благословит всех вас!
Мы служим во имя Иисуса Христа!
Поздравляю всех с Рождеством Христовым и Новым 2019 годом!
Председатель Бердянской районной организации
ОО «Ассоциация христианских медсестёр и волонтеров «Благо»
Наталья Ахмерова

Руководитель запорожской команды "Берег надежды" Юлия
Степаненко во время раздачи гуманитарной помощи.

"Члены Запорожской областной организации Ассоциации
«Благо» во время раздачи гуманитарной помощи"

"Благодарные получатели гуманитарной помощи"

Гуманітарна допомога наркологічному диспансеру

rogach3 — Thu, 13 Dec 2018 16:27:37 GMT

Гуманітарна допомога наркологічному диспансеру

Коли людина обирає допомогаючу професію, вона очікує змінити цей світ на краще, відчувати те дивне почуття радості і піднесення через врятоване життя. Якою, в цьому плані, є така галузь медицини, як наркологія? Зі 100 людей, у кращому випадку 3-5 зможуть підтримувати тверезість більше 3-х років. Хтось не зможе і 10 днів. Чи прийдуть ці троє до свого лікаря-нарколога з квітами, фотографіями дітей, які народилися завдяки тому, що у найважчі часи той врятував життя? Добре, якщо так. А що робитимуть інші 95%? Хворіти на страшну хронічну хворобу – алкогольну залежність. Однією з характерних симптомів цієї хвороби на першій стадії є заперечення – «Я – не алкоголік». Але що означає цей термін у підручнику для лікарів? Це – нервовість, постійне невдоволення, агресія, погрози, зриви у запої, це – справжнє горе для сім’ї і втрати для суспільства. І це робить не людина, це робить хвороба з людиною. І нарколог – перший, хто має все це прийняти на себе, але разом з цим має проявити майстерність та професіоналізм. Тому що крім цього заперечення – «Я – не алкоголік» – ще можуть бути набряк мозку, алкогольна епілепсія, синдром Корсакова та багато інших симптомів і проявів, які становлять пряму загрозу для життя пацієнта. Кожен день, вдень та вночі. Треба мати величезні внутрішні духовні ресурси, щоб не "згоріти", не нести ці проблеми і негаразди додому.

Лікарі нашого Черкаського обласного наркологічного диспансеру саме такі люди. Приміром, Віра Василівна Мицканюк близько 30 років працює в наркології. Я не знаю нічого про їхню віру, це – їх особиста справа, але знаю їхні справи, кожен день, із року в рік, не зважаючи ні на що. Один Господь знає, скільки життів вони врятували, а Він точно знає, бо Сам казав, що прийшов на Землю для грішників, заради них, тих, хто збився з правильного шляху.

Сьогодні ми, Черкаська обласна організація ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів "Благо"» та Служба медичного капеланства Черкаської єпархії УПЦ КП, передали для відділення інтенсивної терапії Черкаського обласного наркологічного диспансеру велику партію гуманітарної допомоги. Системи, візки, калоприймачі, катетери, медичні матраси та багато іншого. Саме у це відділення швидка привозить людей у стані гострої алкогольної інтоксикації, і саме тут іде боротьба за їхнє життя. Також з головним лікарем Анатолієм Борозенцем ми підписали великий меморандум про співпрацю між нашим кризовим центром "Покрова" та лікарнею. Як би не було важко працювати у сьогоднішніх умовах, кожна людина повинна мати шанс на життя. Разом з лікарями ми священнослужителі та члени громадських організацій, незважаючи на стигматизацію у суспільстві, самотність, ізоляцію, повинні дати цим людям ще один шанс на життя. Якщо цих шансів має бути надано 100, значить 100, тому що це – життя людини, це – її душа – найцінніше, що тільки може бути на Землі.

Висловлюємо щиру вдячність Голові правління ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів "Благо"» протоієрею УПЦ КП отцю Миколаю (Ільницькому) та Голові наглядової ради ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів "Благо"», члену Міжнародної Ради Християнських медсестер (США) Памелі Дандре за надану гуманітарну допомогу. Завдяки цьому та прекрасним семінарам, що регулярно проводить Асоціація «Благо», і на яких ми оволодіваємо навиками християнського служіння, ми маємо можливість в ім’я Господа допомагати нужденним, немічним і хворим.

Голова Черкаської обласної
організації ГО «Асоціація християнських
медсестер і волонтерів "Благо"»,
протоієрей УПЦ КП отець Ігор (Лєсов)

На фото – передача гуманітарної допомоги для відділення інтенсивної терапії Черкаського обласного наркологічного диспансеру

Є ще одна організація ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо»

rogach3 — Mon, 12 Nov 2018 15:22:17 GMT

Нещодавно Памела Дандре, голова Наглядової ради та Наталія Лола, член Правління ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» відвідали смт. Велика Димерка Київської області, щоб підтримати та надихнути групу волонтерів ГО «Благо», поділитися досвідом, а також обговорити питання про створення районного осередку ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо». Були проведені установчі збори, на яких головою Броварської районної організації ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» Київської області обрано Юрія Рогача, а заступником - Зінаїду Стеценко.
Потім Памела Дандре та Наталія Лола разом з групою волонтерів ГО «Благо» провідали тяжко хворого Вакуленко Діму та його маму Тоню. Діма з дитинства хворіє на ДЦП тяжкого ступеня, повністю прикутий до ліжка, майже не взмозі говорити, але все розуміє і всім цікавиться та за всіх молиться.

Діма зустрів гостей дуже радісно для нього є дуже великою втіхою коли його хтось провідує. Діма дивився на нас щасливими очима, які світилися радістю та любов’ю, а на обличчі була велика та щира посмішка. У нас було дуже тепле та щире спілкування. Мама Діми - Тоня поділилася спогадами про життя, про труднощі, з якими вони змушені боротися кожного дня. Памела передала Дімі великого пакунка з памперсами, які йому дуже потрібні.
Діма та його мама Тоня - це не одна сім’я, якою опікуються та стараються допомогти волонтери ГО «Благо» смт. Велика Димерка. Таких сімей близько десяти і їх кількість постійно збільшується.
Отже, у нас була дуже тепла зустріч давніх друзів та однодумців з гарячими серцями, які горять бажанням допомагати ближнім, а ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» збільшилася ще на одну районну організацію. З нетерпінням чекаємо на наступний семінар, щоб дізнатися, як завжди, багото нового, корисного і цікавого, зустрітися та поспілкуватися з нашими друзями – членами ГО «Благо» з багатьох регіонів України. сподіваємося на розширення нашої організації у Броварському районі.

Юрій Рогач, голова Броварської
районної організації ГО «Асоціація
християнських медсестер і волонтерів
«Благо» Київської області

Міжнародна конференція «За межею страждань»

melnikoff — Thu, 02 Nov 2017 16:07:35 GMT

Міжнародна конференція «За межею страждань»

12-14 жовтня 2017 року до Луцька завітали більше ніж 300 християн із різних куточків України, Білорусії, Румунії та Сполучених Штатів Америки, аби взяти участь у міжнародній конференції «За межею страждань». Делегація Асоціації християнських медсестер і волонтерів «Благо» теж мали щасливу нагоду взяти участь у конференції.

Головна тема, що упродовж трьох днів конференції зачіпала наші серця, розум і душі, завдяки чудовим лекціям, які проводив директор відділення теологічної освіти місії «Джоні та друзі» Бен Родез, – біблійна основа служіння людям з інвалідностями та ефективне служіння церкви людям із особливими потребами. Основні запитання, на які учасники конференції прагнули разом знайти відповіді – що ж таке інвалідність, страждання та чому потрібно служити людям з інвалідностями? Як сприймали і ставилися до людей з особливими потребами у періоди Старого й Нового заповітів? Зцілення в контексті Біблії: чи трапляються дива й нині? Як проявляється БОЖА суверенність у людських стражданнях?

Також учасники конференції мали нагоду відвідати семінари, які проводили спікери зі США. Так, Деніел Томсон, директор відділу академічної освіти Християнського інституту з питань інвалідності, розповів про історію утворення та нинішнє служіння місії «Джоні та друзі», а Девід Андерсон, почесний професор університету Бефел та директор програми служіння людям із інвалідністю Міжнародного Університету Богослів’я, висвітлив тему служіння не тільки людям з когнітивними розладами, але й служіння разом із ними. Окрім цього, він зробив особливий подарунок кожному учаснику конференції – свою книгу «Досягнути й прийняти: цінність особливих людей». Оксана Елсінгер, член ради директорів організації READ Ministries і водночас мама особливої дитини, обговорила з учасниками конференції аспекти філософії інклюзії та етикету спілкування з людьми з інвалідністю, Кріс і Мері Малон, батьки 9 дітей, п’ятеро з котрих усиновлені і мають синдром Дауна, розповіли як учити «сонячних» дітей та про любов ХРИСТА, а Кім Парегат, психолог у сфері ментальних розладів, пояснив біблійну основу виховання дітей із особливими потребами.

Великий інтерес викликав практичний семінар Сергія та Наталії Больчуків, котрі, власне, є натхненниками організації конференції та мріяли про її проведення упродовж останніх 10 років. Вони розповіли про те, як започаткувати й розвивати служіння людям із обмеженими фізичними можливостями, а також звідки взяти відвагу для «марафону».

У вечері 12 жовтня учасники конференції мали чудову нагоду відвідати реабілітаційний комплекс «Агапе» та ознайомитися з основними напрямками його діяльності. 13 жовтня усі мали можливість поділитися досвідом свого християнського служіння людям із особливими потребами, отримати поради, як це краще зробити, підбадьорення та нові цілі й бачення, до яких варто прагнути.

Загалом усі залишилися надзвичайно задоволеними організацією та результатами конференції.

Делегація Асоціації християнських медсестер і волонтерів «Благо» на відкритті конференції

Кріс і Мері Малон, батьки 9 дітей, п’ятеро з котрих усиновлені і мають синдром Дауна

Ми мали нагоду поділитися нашим досвідом з іншими учасниками конференції

Ми мали нагоду ознайомитися з роботою реабілітаційного комплексу «Агапе». Надзвичайні враження!

Отзывы о Международной конференции «За гранью страданий»

С 12 по 14 октября 2017 года, Бог усмотрел побывать делегации Ассоциации христианских медсестёр и волонтёров «Благо» на Международной конференции «За гранью страданий» в г. Луцке. В составе делегации были: Анатолий Царенко – исполнительный директор Ассоциации, Ксения Волкова – председатель, и Ольга Сотникова – член Приморской районной организации ГО «Ассоциация христианских медсестёр и волонтёров» Запорожской области и Анжела Стратан – председатель Запорожской областной организации ГО «Ассоциация христианских медсестёр и волонтёров».

Конференция проходила на базе церкви «Фимиам» г. Луцка, которая несет служение среди людей с ограниченными возможностями. Даже девиз церкви звучит как «Життя наповнене змістом». Через эту поездку Бог еще раз показал на сколько Он Велик, Всемогущ, Добр и Благ ко всем нам. Как Он любит и заботится о каждом человеке, о своем творении.

Организаторы конференции еще в 2007 году, после знакомства с международной миссией «Джонни и друзья», зажглись и начали молиться, чтобы провести конференцию у себя дома в Украине, чтобы донести информацию и знания о важности служения людям с инвалидностью. Сам Христос, показывая нам пример служения, по-особенному относился к людям с инвалидностью, признавал их ценность, относился к ним с любовью и повелевал нам делать так же. И вот 12-14 октября 2017 года эта конференция состоялась. Для её проведения были приглашены спикеры с США, сотрудники миссии «Джонни и друзья», с Украины, которые работают в этом направлении и имеют за плечами большой опыт. Бог собрал нас таких разных, у каждого своя история, и не все они веселые и радостные, но могу сказать одно, что в Боге стало все возможным и краски меняют свои цвета.

За эти три дня мы прослушали часть курса «За гранью страданий»: христианский взгляд на служение людям с инвалидностью. Нашли новых друзей, завязали новые знакомства, поделились опытом, набрались сил, чтобы снова разъехаться по домам, чтобы распространять собою благоухание Христово, нести Его любовь, помогать людям в их «безисходных» ситуациях, показывая что в Боге всегда есть выход.

Будьте тверды в своем призвании, помните «Ибо мы - Его творение, созданы во Христе Иисусе на добрые дела, которые Бог предназначил нам исполнять». (Еф.2:10)

Ольга Сотникова

Международная конференция «За гранью страданий» в г. Луцке. Какое прекрасное, особенное время было! Уйма впечатлений, масса желаний и миллион " хотеней". Если бы мне, простой девочке Ксюше, живущей в маленьком уютном городке на берегу Азовского моря, кто-нибудь сказал, что я буду ТАМ и буду иметь общение с такими замечательными людьми, я бы никогда не поверила! По истине, Бог благ! Отличная, сплоченная команда! Великолепная команда международных профессионалов: врачей, физотерапевтов и реабилитологов, и простых волонтеров, неравнодушных к чужому горю, не только поделились опытом, но и научили правильному подходу к людям!

Отдельное спасибо организаторам за экскурсию в реабилитационный центр "Агапе".Это один из лучших реабилитационных центров, которые я могла видеть (повiрте менi, як лiкарю, i як неповносправнiй людинi, хоч як я це не намагаюсь приховати). Лучший даже не по тому, что там есть все необходимое, а просто потому, что там есть ДУША, ваша душа! А это не мало важно в достижении цели!

Отдельная благодарность нашей команде – Ассоциации христианских медсестёр и волонтёров «Благо»! Мы – лучшие!! Люди, чье плечо, ощущается каждый день независимо от того далеко Вы или близко... Олечка, Анжелка… Ну и конечно куда же без нашего всеми любимого кмн. доц. исполнительного директора ассоциации Анатолия Владимировича – с каждым разом Вы становитесь для нас все большем и большем открытием!

К сожалению не вся наша команда смогла быть на этой конференции, но я более чем уверенна, что мысленно они были с нами... Ребята, спасибо Вам за все! Хоть моё знакомство произошло очень быстро и стремительно, ещё не дня не пожалела о том, что вступила в Ассоциацию! Если бы не вы, я бы никогда не узнала о такой прекрасной и мощной конференции «За Межею Страждань», которая меняет и встряхивает твоё мировоззрение!

Всем спасибо, Вы лучшие!
PS. Фимиам! Я в вас влюбилась!

Ксения Волкова

"Частіше Бог не змінює обставини навколо нас, щоб змінити нас з середини!"

Дякую Господу за цей благословенний час на конференції у місті Луцьк "За межею страждань", на якій були присутні майже 400 людей з різних країн світу, з різних куточків України, щоб надихнутися та підкріпитися у служінні людям з особливими фізичними потребами! Саме служити в любові, а не складати власне ім'я! Є люди, які роблять серцем – не словами, а ділами.
Іх свідоцтво в Господі наче говорить тихо, мовчки, але усюди!

На цiй зустрiчi я здобула натхнення, щоб крокувати в Господі вперед!

Анжела Стратан

Урочиста церемонія нагородження Орденом Святого Пантелеймона

melnikoff — Sun, 20 Aug 2017 18:32:59 GMT

Урочиста церемонія нагородження Орденом Святого Пантелеймона

9 серпня 2017 р., у день, коли вшановують святого Цілителя Пантелеймона, керівники ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів» Памела Дандре і Анатолій Царенко взяли участь в урочистій церемонії нагородження Орденом Святого Пантелеймона, яка відбулася в Національній філармонії України. Ордена святого Пантелеймона були удостоєні 5 медиків, яких обрали з-поміж 160 кандидатів з усіх регіонів України. Кращих медиків спочатку пропонувала громадськість, а переможців визначали таємним голосуванням спеціальна рада. Місія цієї відзнаки – достойно оцінити важку подвижницьку працю тих, хто щодня оберігає наше здоров’я та рятує людські життя.

Також у день Цілителя Пантелеймона у найбільшій українській святині Софійському соборі відбулося Богослужіння за медиків за участі глав та ієрархів усіх церков України. Анатолій Царенко був удостоєний честі взяти участь у цьому Богослужінні. Цього дня молитви за медиків читали в усіх українських церквах.

Богослужіння за медиків у Софійському соборі 9 серпня 2017 р.

за участі глав та ієрархів усіх церков України.

Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет на Богослужінні у Софійському соборі 9 серпня 2017 р.

Старший єпископ Церкви християн віри євангельської України Михайло Паночко на Богослужінні у Софійському соборі 9 серпня 2017 р.

Рішення про обрання номінантів і кавалерів Ордена Святого Пантелеймона приймала спеціальна Поважна рада, яку очолив бувший Міністр охорони здоров’я України, голова правління Громадської організації «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Василь Князевич, і до складу якої увійшли найбільш шановані і авторитетні люди нашої держави, зокрема Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Перший Президент України Леонід Кравчук, Глава Української греко-католицької церкви, Блаженніший Святослав (Шевчук), Старший єпископ Церкви християн віри євангельської України Михайло Паночко, Предстоятель Української автокефальної православної церкви, Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Макарій, Голова Синодального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки Української Православної Церкви, Архієпископ Львівський і Галицький Філарет, Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, Президент Національної академії медичних наук України, академік Віталій Цимбалюк, засновник Всеукраїнського лікарського товариства, академік Національної академії медичних наук України Любомир Пиріг, Президент Національної академії педагогічних наук України, академік Василь Кремень, ректор Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, академік Національної академії наук України Леонід Губернський, народна артистка, Герой України Ада Роговцева та інші.

Голова Поважної ради Ордена Святого Пантелеймона Василь Князевич відкриває урочистості в Національній філармонії України 9 серпня 2017 р.

Члени Поважної ради Ордена Святого Пантелеймона на урочистостях в Національній філармонії України 9 серпня 2017 р.

Засідання Поважної ради Ордена Святого Пантелеймона 9 серпня 2017 р., на якому були обрані переможці-кавалери Ордена Святого Пантелеймона

Поважна рада таємним голосуванням обрала зі 160 кандидатів 21 номінанта і 5 переможців-кавалерів Ордена Святого Пантелеймона у п'яти номінаціях: "Кращий Лікар", "Кращий Медик", "Новатор охорони здоров’я", "Міжнародне співробітництво у галузі охорони здоров’я", "Служіння суспільству". Безперечно, усі номінанти – це найкращі з кращих, це гордість нації у білих халатах. Дехто назвав цей захід «Медичним Оскаром України».

У першій номінації «Кращий лікар» переміг військовий лікар, завідувач кафедри загальної хірургії та військової медицини Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Каштальян, який рятує українських воїнів у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, у м. Одесі (більш докладну інформацію про нього можна подивитись за адресою http://rupor.od.ua/news/Hirurg-Kashtalyan-iz-Odessy---luchshij-vrach-Ukr-042075/). У фінал цієї номінації також вийшли: головний лікар Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру заслужений лікар України, онкохірург вищої категорії Ігор Ковальчук, лікар-травматолог відділення кістково-гнійної інфекції Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Степан Лабенський і генеральний директор Інституту серця Міністерства охорони здоров’я України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Борис Тодуров.

Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет вручає Орден Святого Пантелеймона професору Михайлу Каштальяну 9 серпня 2017 р.

У другій номінації «Кращий медик», у якій вшановували медичних сестер та фельдшерів, перемогу здобула фельдшер пункту екстреної медичної допомоги з Львівської області Мирослава Савчак (більш докладну інформацію про неї можна подивитись за адресою https://www.facebook.com/OrdenPanteleimon2017/?hc_ref=ARSb-rgFzmvJ2_c729_uIEbiZtQe-Ix9CSwLWShCjDGiMCuC1XZ-CqSp1QBYAFyccZY&pnref=story). Крім неї до фіналу цієї номінації було обрано ще трьох середніх медичних працівників: старшого фельдшера Тернопільського центру екстреної допомоги та медицини катастроф Ольгу Кушнір, головну медсестру Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні Валентину Михальчук та старшу медичну сестру променевого відділення Краматорського онкологічного диспансеру Валентину Новікову.

Фіналісти номінації «Кращий медик», які були обрані з близько 300 тис. медичних сестер і фельдшерів, що сьогодні працюють в Україні, 9 серпня 2017 р.

Лауреат номінації «Кращий медик», кавалер Ордена Святого Пантелеймона фельдшер Мирослава Савчак, 9 серпня 2017 р.

Цього року лауреатом номінації «Новатор охорони здоров’я» і кавалером Ордена Святого Пантелеймона став пластичний хірург, комбустіолог, Сергій Слісаренко, доктор медичних наук, професор, керівник Дніпропетровського центру термічної травми і пластичної хірургії, який понад 30 років оперує пацієнтів з множинними опіковими травмами. За час бойових дій на Сході країни через його відділення пройшло понад 400 бійців з численними опіковими травмами. Фіналістами в цій номінації були обрані: Людмила Андріїшин, завідувач виїзного консультативного відділення Івано-Франківського обласного клінічного центру паліативної допомоги, який вона створила і більше 20 років була головним лікарем; Юрій Карпенко, керівник Регіонального центру кардіохірургії на базі Одеської обласної клінічної лікарні; Руслан Стащук, керівник Клініки планової та ендоваскулярної хірургії Військово-медичного центру Центрального регіону.

Кавалер Ордена Святого Пантелеймона Сергій Слісаренко, пластичний хірург, комбустіолог, доктор медичних наук, професор, керівник Дніпропетровського центру термічної травми і пластичної хірургії, 9 серпня 2017 р.

Переможцем у номінації «Міжнародне співробітництво у галузі охорони здоров’я» та кавалером Ордена Святого Пантелеймона став Хубертус фон Фосс, німецький педіатр і благодійник, керівник Мюнхенського дитячого реабілітаційного центру. За його сприяння в Україні за 25 років співпраці були реалізовані медичні проекти, загальна вартість яких склала 25 млн євро, створено понад 100 реабілітаційних центрів для дітей з ураженнями нервової системи, у яких пройшли лікування та реабілітацію понад 20 тис. дітей.

Фіналістами в цій номінації були обрані: член-кореспондент Національної академії медичних наук України, проректор з науково-педагогічної роботи Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Микола Аряєв; проректор з міжнародних зв’язків та науково-педагогічної роботи з іноземними громадянами Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Олеся Гульчій; завідувач міжнародним відділом Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, доктор медичних наук, професор Михайло Йолтухівський.

Кавалер Ордена Святого Пантелеймона у номінації «Міжнародне співробітництво у галузі охорони здоров’я» Хубертус фон Фосс і ведуча урочистостей у Національній філармонії України, заслужена артистка України Ірма Вітовська, 9 серпня 2017 р.

Переможцем у номінації «Служіння суспільству» став військовий фельдшер українських «кіборгів» Донецького аеропорту, молодший сержант медичної служби Збройних Сил України, Герой України Ігор Зінич (нагороджений Орденом Святого Пантелеймона. посмертно). Санітарний інструктор 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, «кіборг» Ігор Зінич провів у Донецькому аеропорту рекордні 34 дні. У підвалах терміналу облаштував медичний пункт, витягував поранених з позицій і надавав першу медичну допомогу. Сам був поранений, але від ротації відмовився. Загинув 20 січня 2015 р. під завалами в новому терміналі. Фіналістами в цій номінації були обрані: президент Національної академії медичних наук України академік Віталій Цимбалюк; Голова Комітету Верховної Ради Україні з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець; головний лікар Луганського обласного будинку дитини Будинку дитини Катерина Донцова; настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря міста Одеси, ігуменя Серафима (Шевчик).

Мати Ігоря Зінича одержує Орден Святого Пантелеймона від першого Президента України Леоніда Кравчука, 9 серпня 2017 р.

Вперше кожен кавалер Ордена Святого Пантелеймона одержав грошову винагороду у розмірі 100 тис. грн., за рахунок спонсорів і меценатів.

Після урочистої церемонії нагородження усі мали нагоду поспілкуватися, обмінятися враженнями і думками.

Керівники ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів» Памела Дандре і Анатолій Царенко на урочистій церемонії нагородження Орденом Святого Пантелеймона разом з Головою Поважної ради Ордена Святого Пантелеймона Василем Князевичем, головою Дніпропетровської обласної організації Громадської організації «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Юрієм Криничним і професором кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Вірою Чайковською.

Більш докладну інформацію про урочисту церемонію нагородження Орденом Святого Пантелеймона можна подивитися на сайтах, які були використані для підготовки цієї статті:

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/z-viroyu-u-medycynu

http://www.umj.com.ua/article/112937/medichnij-oskar-v-ukrayini-obrano-krashhih-medikiv

http://www.likar.info/onkologiya/article-79673-glavvrach-lvovskogo-onkotsentra-my-vyzhivaem-tolko-blagodarya-grantam/

http://qha.com.ua/ru/photo/luchshih-medikov-ukraini-nagradili-ordenom-svyatogo-panteleimona/29310/#2

http://24tv.ua/krashhih_medikiv_ukrayini_nagorodili_ordenom_svyatogo_panteleymona_n851147

http://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy

https://www.facebook.com/OrdenPanteleimon2017/?hc_ref=ARSb-rgFzmvJ2_c729_uIEbiZtQe-Ix9CSwLWShCjDGiMCuC1XZ-CqSp1QBYAFyccZY&pnref=story

ПЕРША ЄВРОПЕЙСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ МЕДСЕСТЕР У НІМЕЧЧИНІ

melnikoff — Thu, 05 Jan 2017 05:01:34 GMT

ПЕРША ЄВРОПЕЙСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ МЕДСЕСТЕР У НІМЕЧЧИНІ

Делегація Української Асоціації християнських медсестер і волонтерів “Благо” узяла участь у Першій Європейській конференції християнських медсестер, яка відбулася у німецькому містечку Нойштадт 21-24 листопада 2016 р. У складі делегації були активні учасники проекту «Берег надії», що вже майже рік впроваджується регіональними організаціями Української Асоціації християнських медсестер і волонтерів “Благо” у м. Києві і Ірпінському районі Київської області та у містах Запоріжжя і Дніпро – Раїса Бомба і Ольга Клименко з смт. Коцюбинське, Юлія Степаненко з Запоріжжя, Памела Д’Андре – голова наглядової ради Асоціації “Благо”, координатор по Україні Міжнародної організації християнських медсестер "Faith Community Nursing", і Анатолій Царенко, виконавчий директор Української Асоціації християнських медсестер і волонтерів “Благо”, кандидат медичних наук, доцент кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. У Конференції також взяли участь представники Великобританії, Нідерландів, Німеччини, Фінляндії та США. Впродовж 4 днів на Конференції були оприлюднені та обговорені наукові доповіді і досвід діяльності в рамках Міжнародного Руху християнських медсестер у країнах Європи та США. Наша делегація успішно представила досвід роботи Асоціації “Благо”, що викликало значний інтерес в учасників Конференції. Були досягнуті домовленості про подальшу співпрацю у підготовці християнських медсестер і волонтерів в Україні.

Християнська медсестра – це унікальне поєднання середньої медичної освіти та знань і навичок соціального працівника, а також глибоких переконань і знань християнського вчення, молитв і Біблії, які вона застосовує для комплексної/холістичної допомоги тяжкохворим і паліативним пацієнтам, особам похилого віку та інвалідам як вдома, так і в стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, для роботи з дітьми, проблемними сім’ями, особами з алкогольною і наркотичною залежністю, соціально-дезадаптованим громадянам. Історія Руху християнських медсестер почалася у 1984 році. Його засновником був лютеранський пастор з США Гренджер Вестберг. Сьогодні Рух християнських медсестер грунтується на міжконфесійних засадах. У багатьох країнах Європи та США християнські медсестри визнані як окрема професія, і їх підготовка здійснюється в університетах, про що йшла мова у доповідях представників з Нідерландів, Фінляндії та США.

Українська Асоціація християнських медсестер і волонтерів “Благо” приєдналася до Міжнародного Руху християнських медсестер у 2014 році завдяки зусиллям і підтримці Памели Д’Андре. Також хочу висловити велику вдячність засновнику та голові «Центру реабілітації та соціальної допомоги «Логос», голові Правління Української Асоціації християнських медсестер і волонтерів “Благо” протоієрею отцю Миколі за всебічну підтримку і участь в організації Християнського служіння в Україні, завідуючій кафедрою філософії доктору філософських наук, професору С.В. Пустовіт та завідуючому кафедрою педагогіки, психології, медичного та фармацевтичного права Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика доктору медичних наук, професору В.В.Краснову за активну участь у проведенні тренінгів і семінарів для християнських медсестер і волонтерів в Україні. Саме християнські медсестри і волонтери повинні відігравати ключову роль у наданні медичної, психологічної і соціальної допомоги та духовному супроводу уразливих груп населення.

Закликаю усіх небайдужих і милосердних християн залучатися до християнського служіння ближньому у ці важкі для України часи.

Закликаю благодійників підтримати нужденних та надати спонсорську допомогу мобільним групам християнського служіння.

Слава Богові, ми не самотні у своїх починаннях! Блага справа знаходить своє відлуння в серцях багатьох людей як в Україні, так і закордоном! І підтвердженням цього є наш проект «Берег надії».

«Дбайте кожен не тільки про себе, а також і про іншого» (Филип., 2, 4).

Запрошую усіх до співпраці та християнського служіння! На славу Господа нашого, Ісуса Христа! На благо наших ближніх, нужденних і немічних, які потребують нашої допомоги і підтримки!

Анатолій Царенко, виконавчий директор Української Асоціації християнських медсестер і волонтерів “Благо”

Проект «Берег надежды» в Запорожье

melnikoff — Wed, 04 Jan 2017 15:03:58 GMT

«Заботьтесь каждый не только о себе, а также и о другом» (Филип. 2, 4).

Проект «Берег надежды» в Запорожье

В 2016 в Запорожье в рамках международного проекта «Берег надежды», которую внедряет общественная организация «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо», была создана волонтёрская мобильная группа. Мы взяли на обслуживание на дому тяжело больных и одиноких людей. Большое значение для успешной работы нашей мобильной группы имело то, что мы прошли специальные тренинги на базе ОО «Благо» в пгт. Коцюбинское под Киевом, получили в качестве гуманитарной помощи компьютер, специальную сумку-укладку с набором медикаментов и предметов ухода за пациентами, деньги для закупки продуктов и предметов первой необходимости, одежду, постельные принадлежности и предметы гигиены для наших подопечных.

Об опыте нашей работы мы имели возможность проинформировать наших коллег-членов общественной организации «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо» из Днепра, Киева и других городов Украины во время наших тренингов, а также членов Международного движения христианских медсестёр из Великобритании, Нидерландов, Финляндии, США и Германии на Первой Европейской конференции христианских медсестер, которая состоялась в немецком городке Нойштадт 21-24 ноября 2016 г. Также мы с интересом могли познакомиться с опытом наших зарубежных коллег, которые выступили на этой конференции. Ведь во многих странах Европы и США христианские медсестры признаны как отдельная профессия, и их подготовка осуществляется в университетах. Именно христианские медсестры и волонтеры должны играть ключевую роль в предоставлении медицинской, психологической и социальной помощи и духовной поддержке уязвимых групп населения.

Хочу поздравить всех со светлым праздником Рождества Христова!

Призываю всех неравнодушных и милосердных христиан присоединяться к христианскому служению ближнему в эти тяжелые для Украины времена. Призываю благотворителей поддержать нуждающихся и оказать спонсорскую помощь мобильным группам христианского служения.

На нашем сайте мы хотим показать ряд фотографий о нашей работе и наших подопечных, которые каждый раз ждут нас с нетерпением, искренне молятся с нами и читают Библию, провожают нас с надеждой и огромной благодарностью.

Приглашаю всех к сотрудничеству в христианском служении!

Во славу Господа нашего Иисуса Христа! На благо наших ближних, нуждающихся и немощных, которым так нужна наша помощь и поддержка!

Юлия Степаненко, руководитель волонтёрской мобильной группы «Берег надежды», г.Запорожье.

Волонтёрская мобильная группа «Берег надежды», г.Запорожье

Наши подопечные

Антон, 32 года. Сахарный диабет. Анорексия.

Л.В., 71 год. Перенёс инсульт и инфаркт. Трофические язвы на фоне сахарного диабета

Наталия, 50 лет. Шизофрения

Т.Г., 85 лет. Перелом шейки бедра. Сахарный диабет.

Никита, 11 лет. Мукополисахаридоз.

Мама Никиты получила новогодние подарки от мобильной группы «Берег надежды»: два комбинезона, памперсы, рис, сахар и муку. Они очень благодарны всем, кто принимал в этом участие

Тамара Григорьевна, инвалид 2-й группы. Сахарный диабет, перелом шейки бедра. Очень благодарна за новогодние подарки.

Научно-практический семинар "Этические, гуманистические и философские аспекты развития современной медицины и Христианского служения"

melnikoff — Fri, 07 Aug 2015 12:22:15 GMT

Научно-практический семинар "Этические, гуманистические и философские аспекты развития современной медицины и Христианского служения", посвященный светлой памяти доктора философских наук, профессора В.Л.Кулиниченко (1943-2014)

19-21 июня 2015 г. состоялся научно-практический семинар "Этические, гуманистические и философские аспекты развития современной медицины и Христианского служения", посвященный светлой памяти доктора философских наук, профессора В.Л.Кулиниченко (1943-2014), который был основателем и руководителем нашей организации «Ассоциация христианских медсестёр и волонтёров «Благо». Долгие годы профессор В.Л.Кулиниченко был заведующим кафедры философии НМАПО имени П. Л.Шупика. Он навсегда останется в нашей памяти мудрым наставником, выдающимся учёным в области философии медицины, биоэтики, гуманистом, Человеком…

Первый день семинара был проведен на кафедре философии НМАПО им. П. Л.Шупика. Перед началом семинара отец Николай провёл совместную молитву за упокой души В. Л. Кулиниченко. Во время открытия семинара выступили проректор по научной работе НМАПО имени П. Л. Шупика, доктор медицинских наук, профессор Зозуля Иван Саввич, заведующая кафедрой философии НМАПО имени П. Л. Шупика, доктор философских наук, профессор Пустовит Светлана Витальевна, председатель Правления ОО «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо», основатель Центра реабилитации и социального развития «Логос» протоиерей отец Николай (Ильницкий), исполнительный директор ОО «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо», и.о. заведующего кафедрой паллиативной и хосписной медицины НМАПО имени П. Л. Шупика, кандидат медицинских наук, доцент Царенко Анатолий Владимирович.

Затем выступили с научными докладами коллеги профессора В.Л.Кулиниченко – преподаватели кафедры философии НМАПО имени П.Л.Шупика, члены Наблюдательного совета "Ассоциации христианских медсестер и волонтеров", его друзья и соратники, медработники и волонтеры.

Памела Дандре, председатель Наблюдательного совета ОО «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо», Координатор Международной организации Христианских медсестер ("Faith Community Nursing") выступила с докладом «Вклад профессора В. Л. Кулиниченко в создание и деятельность ОО «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо». Этот день был наполнен воспоминаниями о жизни, гражданской и научной деятельности, научном и гражданском наследии профессора В.Л.Кулиниченко. (Программу семинара можно посмотреть на нашем сайте).

Второй день семинара проходил, как всегда, в с. Коцибинское, на базе Центра реабилитации и социального развития "ЛОГОС". Этот день семинара проходил в форме практических занятий и дискуссий, в которых благодаря Интернету и Skype была возможность пообщаться и обменяться опытом с Христианскими медсестрами: Анжелой Глейзер (Angela Glaizer), лидером группы Христианских медсестер церковной общины из Германии; Мери Мартин (Mary Martin), координатором Христианских медсестер церковной общины в Миннеаполисе, штат Миннесота, США, членом Наблюдательного совета Международной организации Христианских медсестер ("Faith Community Nursing"); Морин Дэниэлс (Maureen Daniels), специалистом по вопросам ухода в церковной общине Христианского Центра здравоохранения, президентом IPNRC, из г.Мемфис, штат Теннеси, США; и Карен Гринволт (Karen Greenwalt), христианской медсестрой из г. Сиэтл, США. Интересно прошла дискуссия по поводу статьи Йеоун Су Ким-Годвин на тему: «Молитва в клинической практике: какие есть доказательства?», которая была опубликована в «Журнале христианских медсестер» (2012) и размещена на нашем сайте: http://www.blago-kiev.org/news/molitva_v_ klinicheskoj_praktike_kakie_est_dokazatelstva/2015-05-03-15.

Мы надеемся, что мы вскоре разместим на нашем сайте ещё новые статьи, которые мы с вами обсудим на нашем следующем семинаре в октябре этого года.

Очень интересным был доклад отца Николая «Основы хриcтианского служения в условиях гражданского конфликта».

Большое впечатление оставила у всех участников семинара видеозапись последней лекции профессора В.Л. Кулиниченко, с которой он выступил на нашем семинаре в ноябре 2014 года.

А в воскресенье, как обычно, участники семинара имели возможность усовершенствовать свои практические навыки в хосписном отделении Киевской городской больницы № 2.

До встречи на семинаре осенью!

Просим оставить ваши отзывы о семинаре и ваши мысли по поводу статьи «Молитва в клинической практике: какие есть доказательства?» на нашем сайте.

Ждём ваших предложений об организации отделений ОО «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо» в ваших городах и регионах.

Вечная память нашему учителю, другу и соратнику профессору В.Л.Кулиниченко. Мы Вас будем помнить всегда и будем развивать ОО «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо». Скорбим.

Исполнительный директор ОО «Ассоциация христианских медсестер и волонтеров «Благо», и.о. заведующего кафедрой паллиативной и хосписной медицины НМАПО имени П.Л. Шупика, кандидат медицинских наук, доцент Царенко Анатолий Владимирович

Молитва в клинической практике: какие есть доказательства?

melnikoff — Sun, 03 May 2015 16:25:44 GMT

Аннотация: Американская медсестра-инструктор, которая родилась в Корее, анализирует практику использования молитвы в лечебных учреждениях в Корее и рассуждает о применении этого опыта в США. Статья содержит обзор литературы по теме молитвы о здоровье и медсестринской практики. В заключение автор дает советы, основанные на реальных доказательствах, о совместной молитве с пациентами и молитве за пациентов в лечебных учреждениях.

Д-р Йеоун Су Ким-Годвин– профессор Медсестринской Школы Университета Северной Каролины, Уилмингтон. Она преподает курсы «Забота о здоровье общины» и «Транскультурные аспектыздравоохранения». Еще до своего переезда в Соединённые Штаты она изучала «Служение исцеления» в Азиатском Центре Богословских Наук и Миссии в Корее.
Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов.

Я - кореянка, дипломированная медсестра. Я переехала в Соединённые Штаты уже будучи взрослой. Я рассказывала пациентам о своей христианской вере и часто молилась вместе с ними во время моей преддипломной клинической практики в Корее. Порой мои преподаватели выражали свое беспокойство по этому поводу, считая, что я фокусируюсь больше на «духовной заботе», чем на овладении медицинскими навыками. Однако я была уверена в том, что поступаю правильно, соединяядуховную поддержкуи лечение. По окончании моего обучения поспециальности «Сестринское дело» я начала работать медсестрой на отдаленном острове в Корее, где проживали более 3000 больных проказойв течение всей своей жизни. Работая с этими пациентами на протяжении 3-х лет, я осознала, что быть для них медсестрой – значит просто быть рядом с ними, кушать вместе с ними, молиться за них и с ними. Покинув этот остров, я работала медсестрой в христианской больницев Корее, где все сотрудники начинали свой день с молитвенного богослужения и молились за своих пациентов. Поэтому молитва о пациентах, а также совместная с ними молитва, стала обыкновеннымдля меня делом.
Во время моей непродолжительной работы в больнице в США я также не испытывала никакого этического или правового конфликта относительно молитвы с пациентами. Я никогда не думала о возможных негативных последствиях молитвы в процессе ухода за больным до тех пор, как в 2011 году я прочитала статью Элизабет Тейлор «Духовная забота: евангелизм у постели?» в «Журнале христианских медсестер».Я никогда не могла предположить, что медсестры могут получить выговор, быть наказанными или даже быть отстраненными от работы за молитву с пациентом. Это побудило меня исследовать различные практики молитв о здоровье, чтобы составить рекомендации для христианских медсестер по поводу молитвы в лечебных учреждениях.

Молитва в Соединённых Штатах

В Соединённых Штатах молитва является обычной практикой. Исследовательский центр Барна Групп, который на протяжении двух десятилетий проводил ежегодное исследование по вопросам религии в США, отметил, что если в 1999 году 77% респондентов в течение прошедшей недели молились Богу, то в 2004 число молящихся возросло до 83%. Трое из четверых взрослых, исповедующих нехристианские верования, утверждали, что они регулярно молятся на протяжении недели. Трое из десяти атеистов и агностиков также признавались, что молятся (Барна Групп, 2004). В 2005 году компания Билифнэт, опросив 1004 взрослых американцев, установила, что 64% респондентов ежедневно молятся, и лишь 8% – никогда не молились (Билифнэт, 2005). Согласно даннымамериканской газеты «США сегодня», результатыопроса1000 человек, который провёл Институт Гэллапа в мае 2010, показали, что 92%респондентов верят в Бога, а 83% респондентов сказали, что Бог отвечает на их молитвы. Также 57% американцев одобряют проведение Национального Дня молитвы (Гроссман, 2010). В 2011 году Исследовательский центр Барна Групп, проведя очередной опрос, отметил, что «чуть более чем четверо из пяти американцев молились в течение недели» (Барна Групп, 2011, стр. 172), а это – более 80% респондентов.

Молитва о здоровье является обычной практикой. Согласно данным национального исследования (было опрошено 2055 человек), 35% респондентов молились о своем здоровье; 75% из них молились о благополучии и 22% – о конкретных проблемах, связанных с их здоровьем; 69% из тех, которые молились о конкретных проблемах со здоровьем, верили в действенность молитвы (МакКаффрэй, Эйзенберг, Легедза, Дейвис и Филлипс, 2004). Согласно данным Центров по контролю и профилактике заболеваний (было опрошено 31044 человекв 2002 году), большинство людейиспользовалимолитву, как метод нетрадиционной или альтернативной медицины. Около 43% респондентов утверждали, что они молились о своём здоровье в течение последних 12 месяцев (они поставилимолитву на первое место в списке 10 видов альтернативной медицины); о здоровье 24% респондентов молились другие люди (здесь в перечнеметодов альтернативной медицинымолитву поставили на второе место); 9,6% опрошенныхмолились о своём здоровье в молитвенных группах (шестое место) (Барнс, Пауэлл-Грайнер, МакФанн и Нахин, 2004).

В 2005 году O’Коннор, Пронк, Тан и Уайтбёрд, используя перекрестное анкетирование, опросили 4404 человек в возрасте от 40 лет и старше. Согласно данным этого исследования, 47,2% респондентов заявили, что они молятся о здоровье, и 90,3% из них верили, что молитва способствует их выздоровлению. Те люди, которые молились, гораздо меньше употребляли алкоголь и курили; они регулярно контактировали с медицинскими работниками на уровне первичной медицинской помощи по вопросам профилактики, делали противогриппозную вакцинацию, елиовощи, были удовлетворены социальной поддержкой и обслуживанием. В 2012 году Коэниг, Кинг и Карсон, всесторонне изучив вопрос, пришли к заключению, что молящиеся о своем здоровье люди, вне зависимости от их веры и профессии, получают положительные результаты, благодаря молитвам.

Христианские медсестры, молясь о пациентах,должны использовать наилучшие практики.

Является ли молитва действенной?

Были проведены различные эмпирические исследования, призванные «протестировать» эффективность и действенность молитвы о здоровье, которые ещё не завершены (Крукофф и Крейтер, 2010; Нараянасами и Нараянасами, 2008). Одни люди заявляют, что невозможно, экспериментируя на человеке, «протестировать» Бога или Его ответ на молитву (Ахмед и Холл, 2008; Гаудиа, 2007), другие – верят, что, используя научные методы, можно достоверно исследовать потенциальные возможности молитвы о здоровье, но, вместе с тем, признают ограниченность методологических инструментов в исследовании молитвы (Крукофф и Крейтер, 2010; Петит, 2010). Вне зависимостиот методологических проблем и критицизма в измерении эффективности молитвы, общепризнанно, что молитва оказывает положительное воздействие на здоровье человека (Чу, 2011; Дэнхолм, 2008; Петит, 2010; Ваннемредди, Брайан и Нанда, 2009). Медицинские отчеты также подтверждают важность и ценность молитвы в процессе выздоровления и исцеления (Хэлминг, 2011; Нэнси, Кьюинн Гриффин, МакНулти и Фитзпатрик, 2010; Шелли, 2005).

Термин «Заступническая молитва (ЗМ)»означает больше, чем просто молитва.ЗМ – это беседа между Богом и человеком, прошение или ходатайство о благе для другого человека. Он просит и верит, что Бог дарует благо другому человеку (Стрэнг, 2011). При дистанционной заступнической молитве (ДЗМ) у человека, за которого молятся, нет прямого контакта с тем, кто молится за него. Контактная заступническая молитва (КЗМ) подразумевает непосредственный контакт между людьми во время молитвы, часто использующий контакт прикосновения (Браун, Мори, Уильямс и МакКлимонд, 2010; Нэнси и соавт., 2010). Холливелл и Волкер (2009) утверждают, чтоперсональная молитва отличается от ДЗМ, когда молящийся человек порой не знает лично того, о ком он молится или тот человек, о ком молятся, не просил других молиться о нем.

Изучению ДЗМпосвящено достаточно литературы. Этот вид молитвы часто вызывает споры и дискуссии. КЗМ – менее исследованный вид молитвы, однако имеет подтверждения позитивного влияние на здоровье человека. Браун (2010) отмечает статистически подтверждённое существенное улучшение при нарушениях слуховых и зрительных функций у жителей в деревнях Мозамбика после практики КЗМ. Мастерс и Спилменс (2007) провели 15 эмпирических исследований, чтобы проанализировать эффект КЗМ, и пришли к заключению, что невозможно научно объяснить влияние КЗМ на здоровье человека. Авторы исследования подняли вопрос о невозможности чистоты эксперимента из-за неуверенности в том, что сами пациенты, о которых молилась контрольная группа, не принимали участие в молитве. Робертс, Ахмед, Холл и Дейвисон (2009), протестировав 7807 человек, живущих в Великобритании, и детально проанализировав 10 выборочных примеров, заявили, что в целом нет существенной разницы в процессе выздоровления людей, которые молились о здоровье, и теми, которые не молились. Авторы исследования пришли к выводу, что ЗМ не оказывает особого благотворного или пагубного влияния на больных, и призвали к углубленному изучению этого вопроса, чтобы получить более достоверные результаты.

Молитва среди пациентов

Многие исследования свидетельствуют о том, что молитва является излюбленным методом, которым часто пользуются пациенты. Колемен (2006), опросив 1071 ВИЧ-инфицированных пациентов различной национальности (выборка, не является репрезентативной), отметил, чтоони, независимо от этнической принадлежности, часто молилисьс целью уменьшить связанную с ВИЧ-инфекцией тревогу, депрессию, апатию и т.д. В частности, взрослые афро-американцы и испаноязычные американцы, а также женщины молились, чтобы облегчить симптомы болезни. Авторы исследования утверждают, что не все люди полагаются на молитву. Однако те, кто молятся, могут лучше совладать с переживаниями и стрессом, связанными с ВИЧ-инфекцией. Авторы также настаивают на том, что медицинские работники должны быть информированы о действии молитвы.

Молитва является важным методом психофизиологической адаптации среди пациентов с онкологическими заболеваниями. Уолтон и Сулливан (2004) провели интервью с 11 мужчинами, больными раком предстательной железы, и выяснили, что молитва даровала им душевный покой и силу. В 2011 году Хефти сообщил, что религиозные методы умиротворения оченьраспространены среди пациентов, страдающих психическими расстройствами и заболеваниями. Исследования показывают, что 70-80% пациентов прибегают к религиозным и духовным практикам (напр., молитва и медитация, чтение псалмов или другой религиозной/духовной литературы,участие в церковных богослужениях), чтобы справиться с разочарованием и трудностями, с которыми они ежедневно сталкиваются.

Несколько исследований, проведенных Ай, Данкл, Питерсон и Боулинг (1998), Ай, Питерсон, Боулинг и Коениг (2002), Ай, Тайс, Питерсон и Хуанг (2005), а также Ай и соавт. (2007), сфокусированы, главным образом, на молитве среди пациентов, перенесших операцию на сердце. Исследователи выяснили, что пациенты использовали молитву, как духовный способ, чтобы укрепить свой дух, получить практическую помощь и поддержку в кризисные периоды своего лечения и уменьшить боль и переживания. Исследователи также рекомендовали медсестрам и врачам поддерживать пациентов в использовании духовных практик, независимо от их религиозных традиций (Ай и соавт., 2002). В другом исследовании Ай и соавт. (2007), объясняя связь между молитвой и самочувствием,свидетельствуют о значении оптимизма в этом. Согласно данным исследования, 88% респондентов были убеждены в необходимости помолиться перед операцией, чтобы справиться с трудностями, связанными с операцией. Однако, исследователи не проводят различия между разными видами молитвы (Ай и соавт., 2007).

Молитва медсестёр

Социологический опрос, проведенный Тейлором и Меймаером в 2005 году, показал, что большинство пациентов предпочитают, чтобы медсёстры, ухаживающие за ними, молились о них. Было опрошено 156 больных онкологическими заболеваниями и 68 членов их семей, большинство из которых были христианами. Результаты исследования показали, что 60% пациентов и 68% ухаживающих за ними членов семей желали, чтобы медсёстры молились о своих пациентах, но не в присутствии самих больных; 41% пациентов и 56% членов их семей предпочли, чтобы медсёстры молились вместе с пациентамиоб их здоровье. В 2011 году Балбони опросил 70 больных онкологическими заболеваниями, 206 врачей-онкологов и 115 медсестёр, работающих в онкологических отделениях, чтобы оценить их мнение о роли молитвы. 83% медсестёр сказали, что молитва для пациентов была полезной; молитва врача воспринималась большинством пациентов (64%) и медсестёр (76%), как полезная. Среди тех пациентов (61%), которые согласились бы попросить своих врачей и медсестёр помолиться о них, 86% респондентов отметили, что эта молитва послужила бы поддержкой для них.

Эти социологические данные показывают, что большинство медсестёр согласны молитьсяо пациентах, несмотря на то, что не все пациенты и члены их семей были бы благодарны им за молитву. В 2005 году Трейси вместе с коллегами опросили 726 медсестёр, работающих в реанимации, выбрав их методом случайного отбора, и выяснили, что 73,1%респондентов назвали молитву одним из наиболее часто используемых методов терапии. Более того, 89,1% медсестёр считают использование молитвызаконным, а 80,7% медсестёр советуют своим пациентаммолиться. 79,4%пациентов и членов их семей просили медработников помолиться за них, считая это одним из методов терапии. В 2012 году Мэтьюс провел анкетирование среди 674 практикующих медсестёр и пришел к выводу, что когда медсестры определяли духовные потребности своих пациентов, то они предлагали помолиться о них, приглашая к ним капеллана. Таким образом, они проявляли свое уважение к религиозным верованиям и культурным особенностям пациента, обеспечивая комфортную обстановку, устраняя возможные барьеры. Однако, Мэтьюсотметил, что большое количество медсестёр боятся молиться открыто, ссылаясь на больничные правила.

Медсёстры молятся также о себе. Холт-Эшлей(2000) поделился опытом молитвенных групп, рассказав о том, как небольшие группы медсестёр, встречаясь за 15 минут до начала рабочего дня,ежедневно молились о своих пациентах и просили Божьей помощи в исполнении своих рабочих обязанностей. В 2004 году Кейвендиш, Конекни, Льюис и Ланза, используя метод случайного отбора, провели национальное исследование, опросив 404 медсестры, обеспечивающих до- и послеоперационный уход за больными. Согласно данным исследования,медсёстры начинали работу с молитвы о Божьей помощи и поддержке. Это говорит о том, что медсёстры ежедневно молились о совершенствовании своих профессиональных навыков, принятии верных решений, чтобы не причинить вреда пациентам, за которыми они ухаживают.

Есть свидетельства того, как Бог чудесным образом отвечает на молитвы медсестёр, которые молятся о своих пациентах. Например, МакКарвер (2010) описывает свой молитвенный опыт, когда она молилась о матери новорождённого малыша, которого поместили в отделение интенсивной терапии. Она рассказывает, что еёмолитва была частью терапевтического ухода. МакКарвер верила, что благодаря её молитвам о новорожденном малыше он выздоровел.

В завершение хочу сказать, что, несмотря на различный опыт использования медсёстрами молитв, результаты исследований свидетельствуют о пользе и необходимости молитвы о пациентах и медсёстрах. Молитвы укрепляют дух медсестёр, чтоположительно влияети помогает им оказывать поддержку пациентов и их семей.

Медсёстры начинали работу с молитвы о Божьей помощи и поддержке.

Результаты молитвы

Несмотря на то, что результаты многих эмпирических исследований до сих пор остаются незавершёнными по различным причинам,научная литература, все же содержит свидетельства того, как молитва помогает пациентам и оказывает благотворное воздействие на здоровье человека. Если медсёстры будут иметь ясное представление о пользе молитвы, как духовной практики, тогда они смогут уверенней использовать молитву о своих пациентах (ДиДжозеф и Кейвендиш, 2005). Стрэнг (2011) заявил, что предложение медсестры помолиться о пациенте является проявлением высокого профессионализма, потому что истинный профессионал стремится обеспечить «уход по наивысшим стандартам» (Стрэнг, 2011, стр. 95).

Медсёстры,имея отношение кперсональным и интимным сферам жизни пациентов,могут распознать и понять их духовные потребности (Холливелл и Волкер, 2009). Когда пациент молится, он в некоторой степени делится своим религиозным и/или духовным опытом, что положительно влияет на взаимоотношения пациента и медицинских работников (Балбони и др., 2011). Молиться с пациентом, если он заявил о таком желании, и привлекать пастора для обеспечения духовных потребностей пациента, это значит проявлять уважение к его верованиям. Поскольку молитва подразумевает внимание к нуждам и желаниям пациента, она должна учитывать его духовные традиции, религиозные верования, его духовныепотребности (Нараянасами и Нараянасами, 2008).

Необходимо учить медсестёр, как и когда молиться о пациентах и вместе с пациентами. Очень важно, чтобы медсестра, которая изъявила желание молиться о пациенте,прежде всего, попросила у него разрешения (Смит, 2011; Тейлор, 2011). Если пациент сам просит о молитве, тогда риск принуждения к этому сводится к минимуму (Коениг, 2007).Важно обсудить желания и потребности, о которых пациент хотелбы, чтобы медсестра помолилась. Много людей признательны за молитвы об их физическом исцелении. Это нужно учитывать (Коениг, 2007). Коениг рекомендует медработникам, которые хотят предложить пациенту помолиться о нем, делать это с большой осторожностью и только, если будут соблюдены следующие условия: (1) ознакомиться с духовными традициями и верованиями пациента, который, в свою очередь, будет благодарен медработнику за молитву; (2) медработник имеет те же религиозные представления, что и пациент; и (3) есть духовная потребность и ситуация, о которых необходимо молиться (Коениг, 2007, стр. 67). Однако бывают ситуации, когда медсестра чувствует особую потребность в молитве о пациенте, не узнав о его духовных и религиозных традициях. В таких случаях медсёстрам необходимо быть очень осторожными. Медсёстры должны также понимать, что их роль в духовной опеке заключается исключительно в поддержке пациента (ДиДжозеф и Кейвендиш, 2005) и привлечении к духовной поддержке опытных душепопечителей – капелланов и духовных наставников пациента (священников и т.д.). Медсёстры, оказывая духовную поддержкупациентам, должны сотрудничать с капелланами, которые служат в больнице, потому что медсёстры не имеют соответствующей подготовки и достаточно времени для этого служения. Капелланы также должны сотрудничать с медсёстрами, которые сообщают им о необходимости посетить того или иного пациента (Коениг, 2007). В заключение, медсёстрам необходимо понимать важность профессиональной подготовки, как в медицинском училище, так и на рабочем месте, которое фокусируется на наилучших молитвенных практиках.

Практика молитвы

Учитывая большое культурное и этническое разнообразие населения в Соединённых Штатах, медсестры должны учитывать особенности восприятия молитвыпациентами с различными культурными и субкультурными особенностями. Молитва о пациентах может быть обычной практикой в больницах на территории некоторых стран. В 2012 году д-р Ли, корейский хирург, выступая в Нью-Йорке на Американо-Корейской конференции о миссии здравоохранения, рассказал, что каждый раз перед операцией он молится о пациенте и вместе с пациентом. Он отметил, что все пациенты, в том числе буддийские монахи или атеисты, принимают его молитву, совершаемую перед предстоящей операцией. Он также рекомендует своим пациентам чтение Священного Писания в послеоперационный период. Его лечение состоит как из медицинских предписаний, так и духовной опеки (напр., молитвы). Проведя собственное исследование в течение года, он пришел к заключению, что большое количество пациентов, находившихся на лечении в больнице, стали посещать церковь. Слушая его выступление на конференции, я задала себе вопрос: «Возможна ли эта практика в Соединённых Штатах?» Д-р Ли является руководителем Христианской больницы (ее название переводится дословно, как «евангельская больница»). Поэтому, каждый пациент понимает, что он будет лечиться в Христианской больнице и ожидает христианскойдуховной опеки в период госпитализации. Свидетельство д-ра Ли может быть исключительным случаем. Поскольку я не живу в Корее уже на протяжении двух десятков лет, я не знаю о молитвенной практике в других корейских больницах. Однако я чувствую, что в Соединённых Штатах практика молитвы среди медсестёр не одобряется по причине чрезмерного акцентирования на правах пациентов, автономии и фокусировании на разделении церкви и государства.

Медсёстрам нужно понимать, что предложение помолиться, несмотря на добрые намерения, может причинить дискомфорт пациенту, чьи личные верования не согласуются с верованиями медсестры. В исследованиях Балбони и соавт., (2011) говорится о том, что молитва может не принести пользу при отсутствии веры в нее. Медсёстры должны предвидеть возможные негативные последствия для пациента, который не исповедует похожие верования и может испытывать дискомфорт от молитвы в больнице или воспринять «духовную опеку» медсестры, как попытку навязать ему её религиозные верования. Единственным способом свести к минимуму негативные последствия является полное согласие и единство в религиозных и духовных верованиях. Использование молитвы, наряду с возможным визитом капеллана, должны не нарушить ощущение комфорта пациента (ДиДжозеф и Кейвендиш, 2005; Тейлор, 2011).

Поскольку форма и значение молитвы могут быть разными для каждого пациента, медсёстры должны постараться адаптировать конкретный вид молитвы к религиозным и культурным традициям пациента (напр., христианство, иудаизм, ислам и т.д.) (ДиДжозеф и Кейвендиш, 2005). Медсёстры могут предложить альтернативу верованиям и практикам, не приносящим пользы, но, не пытаясь изменить систему верований пациента. Например, если пациент желает использовать молитву, как замену лечению (отказываясь от лечения), или молиться не самым лучшим способом, то медсестра всё равно может молиться с пациентом, тем самым, проявляя Божью любовь и присутствие, и привлекать капелланов, священников и другихдушпастырей, чтобы поддержать пациента (Тейлор, 2003). Молитва с пациентами не должна идти в разрез с собственными убеждениями и верованиями медсестры. К примеру, если пациент, который не является христианином, захотел помолиться, то медсестра-христианка может предложить ему обратиться к Богу так, как он Его себе представляет (вездесущий дух, жизненная сила и т.д.).

Христианские медсестры, молясь о пациентах, должны использовать наилучшие практики. Будьте осведомлены о духовных кризисах, к которым могут привести болезни человека. Внимательно слушайте пациента, прежде чем давать ответ или обращаться за помощью к капеллану и священнику. Могут быть некоторые виды молитв, которые можно назвать универсально благотворными. Добровольная молитва о здоровье других является одной из таких молитв (Мастерс и Спилменс, 2007), как и молитва о водительстве, Божьем присутствии и т.д. (Тейлор, 2003), или использование написанных и ритуальных молитв, которые есть в каждой религии. Холливелл и Волкер (2009) утверждали, что личная или частная молитва обычно ассоциируется с низким уровнем депрессии и беспокойства. Поэтому они называли этот вид молитвы вполне подходящим для пациентов в лечебных учреждениях. Балбони и др., (2011) расценивали молитву, произносимую пациентом, как наиболее подходящую при болезнях, несущих опасность для жизни человека.

В последующем исследовании определяются виды молитв, оказывающие благотворное воздействие на здоровье человека в лечебных учреждениях. Недавно изданная книга Гарольда Коенига (2012) «Исследование духовности и здоровья: методы, оценка и статистика» содержит всесторонний анализ различных источников литературы о духовности и здоровье, включая молитву. В Таблице 1 приведены основные предложения и рекомендации по поводу молитвы с пациентами в лечебных учреждениях. Хочу призвать медсестёр к изучению христианской литературы о молитве. Посещайте занятия по изучению методов поддержки пациентов посредством молитвы.

Таблица 1. Рекомендации по молитве с пациентами в лечебных учреждениях.

Установите контакт. Будьте рядом; внимательно слушайте.
Определяйте духовные потребности пациента, в том числе и потребность в молитве.
Уважайте верования пациента.
Старайтесь адаптировать конкретный вид молитвы к традициям пациента.
Предлагайте помолиться с пациентом только, если это является уместным; всегда спрашивайте разрешения.
Если это уместно, спросите у пациента: «Могу ли я молиться оВас безмолвно?»
Молитва с пациентом не должна идти в разрез с вашими убеждениями и верованиями.
Если вы чувствуете необходимость молитвы – молитесьо пациенте безмолвно.
Приглашайте капелланов, духовных наставников, священников для духовнойопеки пациентов.
Будьте осведомлены об особенностях восприятия молитвенных практик пациентами различных культур и субкультур.
Старайтесь познавать наилучшие молитвенные практики (изучайте христианскую литературу о молитве, посещайте учебные занятия, обращайтесь за помощью к опытным душепопечителям).
Старайтесь восполнять собственные духовные потребности, возрастая в познании Господа.
Практикуя безмолвную молитву

Принимая во внимание полемику вокруг этики молитвы, практика безмолвной молитвы может быть очень уместной в процессе лечения пациента. Некоторые люди говорят о проявлении неэтичности, если медсестра, не спросив разрешения и не зная о молитвенных потребностях пациента, молится безмолвной молитвой (Пучалски и Феррелл, 2010). Однако безмолвная молитва медсестры может исключить возможные негативные последствия от молитвы с пациентом. Безмолвная молитва помогает медсёстрам проявлять Божью любовь к пациентам, не нарушая их комфорт.

Карсон (2011) говорит о трех составляющих духовной опеки: «служение присутствия, служение слова и служение действия» (Карсон, 2011, стр. 173). Служение слова включает совершение молитвы. Ухаживая за больным, медсестра может молиться безмолвной молитвой. Духовная опека может выражаться в простом «даре присутствия», когда медсестра просто внимательно слушает пациента (ДиДжозеф и Кейвендиш, 2005, стр. 151). Медсестра, молясь безмолвной молитвой, может просить Божьейпомощи в исцелении пациента или в проведении медицинского обследования и хирургических операций (Карсон, 2011). Человек, являющийся интровертом, может чувствовать себя некомфортно, когда он молится вслух. Поэтому, он предпочитает безмолвную или медитативную молитву (Тейлор, 2003). Практика безмолвной молитвы может быть удобной также для медсестёр, которые желают молиться, но по некоторым причинам ощущают внутренний дискомфорт, когда молятся с пациентами. Христианские медсестры должны знать, что их молитвы могут оказать благотворное воздействие на здоровье пациента, если даже он не верит в эту молитву (ДиДжозеф и Кейвендиш, 2005).

Заключение

Молитва является обычной практикой среди населения США. Многие американцы отмечают важность молитвы и считают её необходимой для их здоровья. Поэтому, принимая во внимание историческиетрадиции молитвы как составляющей лечения и ухода (О'Брайан, 2003), и значимость молитвы для населения, можно утверждать, что практика молитвы о пациентах вполне довольно распространекна в США. Если медсёстры понимаютзначение молитвы о своих пациентах, они имеют возможность профессионально расти в оказании духовной поддержки (ДиДжозеф и Кейвендиш, 2005).

О'Брайан (2003) утверждал: «Только через молитву медсёстры смогут по-настоящему совершать служение исцеляющего ухода, которое вовлекает дары смирения, мира, помощи и спасения» (О'Брайан, 2003, стр. 120). Практикуя молитву, медсёстры смогут получить благословение себе. Более того, практика медсестринской молитвы поможет медсестре совершенствовать своё профессиональноемастерство.

Ахмед, Р. Л. и Холл, С. (2008). Ходатайственная молитва об исцелении. Кокрейн Коллаборейшн. Оксфорд, СоединённоеКоролевство: Уайли.

(Ahmed, R. L., & Hall, S. (2008). Intercessory prayer for the alleviation of ill health.The CochraneCollaboration. Oxford, UK: Wiley).

Ай, А. Л., Данкл, Р. Е., Питерсон, С. и Боулинг, С. Ф. (1998). Роль частной молитвы в психологическомвосстановлении пациентов среднего и пожилого возраста, перенесших операцию на сердце. Геронтолог, 38 (5), 591-601. doi:10.1093/geront/38.5.591.

(Ai, A. L., Dunkle, R. E., Peterson, C., &Bolling, S.F. (1998). The role of private prayer in psychological recovery among midlife and aged patients following cardiac surgery.The Gerontologist, 38(5), 591–601.doi:10.1093/geront/38.5.591).

Ай, А. Л., Питерсон, С., Боулинг, С. Ф. и Коениг, Х. Г. (2002). Частная молитва и оптимизм пациентов среднего и пожилого возраста, ожидающих операцию на сердце. Геронтолог, 42 (1), 70-81.

(Ai, A. L., Peterson, C., Bolling, S. F., & Koenig, H.G. (2002). Private prayer and optimism in middleaged and older patients awaiting cardiac surgery.TheGerontologist, 42(1), 70–81).

Ай, А. Л., Питерсон, С., Тайс, Т. Н., Хуанг, Б., Роджерс, В. иБоулинг, С. Ф. (2007). Влияние молитвы на психическое здоровье пациентов, перенесших операцию на сердце: роль оптимизма и сильные страдания. Журнал психического здоровья, 12 (4), 580-596. doi:10.1177/1359105307078164.

(Ai, A. L., Peterson, C., Tice, T. N., Huang, B., Rodgers, W., &Bolling, S. F. (2007). The influence of prayer coping on mental health among cardiac surgery patients: The role of optimism and acute distress. JournalofHealthPsychology 12(4), 580–596.doi:10.1177/1359105307078164).

Ай, А. Л., Тайс, Т. Н., Питерсон, С. и Хуанг, Б. (2005). Молитва, духовная опека и положительное отношение в контексте национальной трагедии 11 сентября. Журналличности, 73 (3), 763-791.

(Ai, A. L., Tice, T. N., Peterson, C., & Huang, B. (2005). Prayers, spiritual support and positive attitudes in coping with the September 11 national crisis.Journalof Personality, 73(3), 763–791).

Балбони, М. Д., Бабар, А., Диллингер, Д., Фелпс, А. С., Джордж, Е., Блок, С. Д., …, Балбони, Т. А. (2011). «Это зависит»: взгляд пациентов, докторов и медсестер на практикующую молитву пациента при раковых заболеваниях. Журнал контроля боли и симптомов, 41 (5), 836-847.

(Balboni, M. J., Babar, A., Dillinger. J., Phelps, A. C., George, E., Block, S. D., ..., Balboni, T. A. (2011). “It depends”: Viewpoints of patients, physicians, and nurses on patient-practitioner prayer in the setting of advanced cancer. Journal of Pain and SymptomManagement, 41(5), 836–847).

Барна, Г. (2011). Прогноз: сегодняшнее направление для завтрашнего мира.КаролСтрим, Иллинойс: Тиндейл.

(Barna, G. (2011). Futurecast: What today’s trends mean for tomorrow’s world. Carol Stream, IL: Tyndale).

Барна Групп (2004). Возрастающая религиозная активность на Западе. http://www.barna.org/barnaupdate/article/5-barna-update/136-religious-activityincreasing-in-the-west?q=barna+annual+survey+prayer.

(Barna Group. (2004). Religious Activity Increasing in the West. Retrieved from http://www.barna.org/barnaupdate/article/5-barna-update/136-religious-activityincreasing-in-the-west?q=barna+annual+survey+prayer).

Барнс, П. М., Паувелл-Гринер, Е., МакФанн, К. иНахин, Р. Л. (2004). Практикуемаяальтернативнаямедицина: СоединённыеШтаты, 2002. Усовершенствованная система, (343), 1-20. http://nccam.nih.gov/news/camstats/2002/report.pdf.

(Barnes, P. M., Powell-Griner, E., McFann, K., &Nahin, R.L. (2004). Complementary and alternativemedicine use among adults: United States 2002.Advance Data, (343), 1–20. Retrieved from http://nccam.nih.gov/news/camstats/2002/report.pdf).

Билифнэт(2005).Новости США. Результаты исследования молитвы. http://www.beliefnet.com/News/2005/08/newsweekbeliefnet-poll-results.aspx (8 ноября, 2011).

(Beliefnet (2005). U.S. News &Beliefnet Prayer Survey results. Retrieved November 8, 2011, from http://www.beliefnet.com/News/2005/08/newsweekbeliefnet-poll-results.aspx).

Браун, С. Г., Мори, С. С., Уильямс, Р. И МакКлимонд, М. Д. (2010). Изучение терапевтического воздействия ходатайственной молитвы на болезни зрения и слуха в деревнях Мозамбика. Южный медицинский журнал, 103 (9), 864-869. doi:10.1097/SMJ.0b013e3181e73fea.

(Brown, C. G., Mory, S. C., Williams, R., &McClymond, M. J. (2010). Study of the Therapeutic Effects of Proximal Intercessory Prayer (STEPP) on Auditory and Visual Impairments in Rural Mozambique.Southern Medical Journal,103(9), 864–869. doi:10.1097/SMJ.0b013e3181e73fea).

Карсон, В. Б. (2011). В чем суть духовной заботы? Журнал христианских медсестер, 28 (3), 173.

(Carson, V. B. (2011). What is the essence of spiritual care? Journal of Christian Nursing, 28(3), 173).

Кейвендиш, Р., Конекни, Л., Льюис, Б. К. и Ланза, М. (2004). Рост профессионализма медсестры посредством молитвы. Холистическая медицинская практика, 18 (1), 26-31.

(Cavendish, R., Konecny, L., Luise, B.K., &Lanza, M. (2004). Nurses enhance performance through prayer. HolisticNursingPractice, 18(1), 26–31.

Чу, П. Е. (2011). Ходатайственная молитва рядом. Южный медицинский журнал, 104 (3), 244. doi:10.1097/

SMJ.0b013e31820bfb41.

(Choo, P. E. (2011). Proximal intercessory prayer.Southern Medical Journal, 104(3), 244. doi:10.1097/SMJ.0b013e31820bfb41).

Колемэн, С. Л., Эллер, Л. С., Ноукс, К. М., Банч, Е., Рейнолдс, Н. Р., Корлесс, И. Б., …, Холземер, В. Л. (2006). Молитва как альтернативная медицина для преодоления симптомов ВИЧ среди пациентов, представляющих различные этнические группы. Глобальная медицинская практика, 20 (2), 65-72.(Coleman, C. L., Eller, L. S., Nokes, K. M., Bunch, E., Reynolds, N. R., Corless, I. B., ..., Holzemer, W. L. (2006). Prayer as a complementary health strategy for managing HIV-related symptoms among ethnically diverse patients.Holistic Nursing Practice, 20(2), 65–72).

Денхолм, Б. (2008). Клинические вопросы: медсестра и молитва. ЖурналАОРН, 88 (3), 451-455.

(Denholm, B. (2008). Clinical issues: Staff nurses and prayer. AORN Journal, 88(3), 451–455).

ДиДжозеф, Д. иКейвендиш, Р. (2005). Разъяснение диалога о значимости молитвы в заботе о пациенте. Холистическая медицинскаяпрактика, 19 (4), 147-154.

(DiJoseph, J., & Cavendish, R. (2005) Expanding the dialogue on prayer relevant to holistic care. Holistic Nursing Practice, 19(4), 147–154).

Гаудиа, Г. (2007). О ходатайственной молитве: научное исследование чудес. Общая медицина, 9 (1), 56.http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1924985/.

(Gaudia, G. (2007). About intercessory prayer: Thescientific study of miracles. Medscape General Medicine,9(1), 56. Retrieved from http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1924985/).

Гроссмен, С. Л. (2010). Исследование: 83% говорят, что Бог отвечает на молитвы, 57% одобряют национальный день молитвы. США СЕГОДНЯ.http://www.usatoday.com/news/religion/2010-05-05-prayer05_ST_N.htm.

(Grossman, C. L. (2010). Poll: 83% say God answers prayers, 57% favor National prayer day. USA TODAY. Retrieved from http://www.usatoday.com/news/religion/2010-05-05-prayer05_ST_N.htm).

Хефти, Р. (2011). Вовлечениерелигиюидуховности в заботу о психическом здоровье, психиатрию и психотерапию. Религия, 2, 611-627. doi:10.3390/rel2040611.

(Hefti, R. (2011). Integrating religion and spirituality into mental health care, psychiatry and psychotherapy. Religion, 2, 611–627. doi:10.3390/rel2040611).

Хелминг, М. Х. (2011). Исцеление через молитву: всесторонне исследование. Холистическаямедицинскаяпрактика, 25 (1), 33-44.

(Helming, M. H. (2011). Healing through prayer: A qualitative study. Holistic Nursing Practice, 25(1), 33–44).

Холливелл, С. и Волкер, Д. (2009). Частная молитва, которая уместна для госпитализированных пациентов: критический анализ литературы. Журналклиническогоухода, 18, 637-651.

(Hollywell, C., & Walker, J. (2009). Private prayer as a suitable intervention for hospitalized patients: A critical review of the literature. Journal of Clinical Nursing, 18,637–651).

Холт-Эшлеу, М. (2000). Медсестры молятся: молитва и духовность как альтернативная медицина во время интенсивной терапии. Клинические вопросы: усовершенствованное лечение критических состояний, 11 (1), 60-67.

(Holt-Ashley, M. (2000). Nurses pray: Use of prayer and spirituality as a complementary therapy in the intensive care setting. AACN Clinical Issuers: Advanced Practice in Acute & Critical Care, 11 (1), 60–67).

Коениг, Х. Г. (2007). Духовность в уходе за больным: почему, как, когда и что (2-е изд.). ВестКоншохокен: Темплтон.

(Koenig, H. G. (2007). Spirituality in patient care: Why, how, when and what (2nd ed.). West Conshohocken: Templeton).

Коениг, Х. Г., Кинг, Д. иКарсон, В. Б. (2012). Пособие по религии и здоровье (2-е изд.). Нью-Йорк: Оксфорд. (Koenig, H. G., King, D., & Carson, V. B. (2012). Handbook of religion and health (2nd ed.). New York,NY: Oxford).

Крукофф, М. В. иКратер, С. В. (2010). Что «нам» нужно знать о молитве и исцелении? Журнал альтернативной медицины, 15 (12), 1259-1261. doi:10.1089/acm.2009.0675.

(Krucoff, M. W., & Crater, S. W. (2010). What do “we” want and need to know about prayer and healing? Journal of Alternative and Complementary Medicine,15(12), 1259–1261. doi:10.1089/acm.2009.0675).

Мэтьюс, А. (2012, 13 апреля). Медсестры восполняют духовные нужды пациента. Презентация, посвященная 20-летию Ежегодного дня исследования, Ну Омега Чаптер оф Сигма Тета Тау Интернешнал Онор Сосаети оф Нёрсинг, Уилмингтон, Северная Каролина.(Matthews. A. (2012, April, 13). Nurses behavioral

responses to patient spiritual needs. Podium Presentation at the 20th Annual Research Day, Nu Omega Chapter of Sigma Theta Tau International Honor Society of Nursing, Wilmington, North Carolina).

Мастерс, К. С. и Спилменс, Г. И. (2007). Молитва и здоровье: обзор, анализ и исследование. Журнал поведенческой медицины, 30 (4), 329-338. doi:10.1007/s10865-007-9106-7.

(Masters, K. S., &Spielmans, G. I. (2007). Prayer and health: Review, meta-analysis, and research agenda. Journal of Behavioral Medicine, 30(4), 329–338, doi:10.1007/s10865-007-9106-7).

МакКаффрей, А. М., Эйзенберг, Д. М., Легедза, А. Т., Дэйвис, Р. Б. и Филлипс, Р. С. (2004). Молитва о здоровье: результаты национального исследования. Архив медицины внутренних органов, 164 (8), 858-862.(McCaffrey, A. M., Eisenberg, D. M., Legedza, A. T., Davis, R. B., & Phillips, R. S. (2004). Prayer for health concerns: Results of a national survey on prevalence and patterns of use. Archives of Internal Medicine,164(8), 858–862).

МакКарвер, П. К. (2010). Неожиданная благодать: изучение молитвы. Журналхристианскихмедсестер, 27 (4), 312-313.

(McCarver, P. K. (2010). Unexpected grace: A case study in prayer. Journal of Christian Nursing, 27(4), 312–313).

Нэнси, Д. Г., Квинн Гриффин, М. Т., МакНулти, С. Р. и Фитзпатрик, Д. Д. (2010). Практика молитвы среди молодых людей. Холистическая медицинская практика, 24 (6), 338-344. doi:10.1097/HNP.0b013e3181fbdd92.

(Nance, J. G., Quinn Griffin, M. T., McNulty, S. R., & Fitzpatrick, J. J. (2010). Prayer practices among young adults. Holistic Nursing Practice, 24(6), 338–344. doi:10.1097/HNP.0b013e3181fbdd92).

Нараянасами, А. и Нараянасами, М. (2008). Целительная сила молитвы и ее практика в медицине. Британский журнал медсестры, 17 (6), 394-398. PMID:18414311.

(Narayanasamy, A., &Narayanasamy, M. (2008). The healing power of prayer and its implications for nursing.British Journal of Nursing,17(6), 394–398.PMID:18414311).

О’Брайан, М. Е. (2003). Молитва в медицине: духовность сострадательной заботы. Бостон: ДжонсиБартлетт.

(O’Brien, M. E. (2003). Prayer in nursing: The spirituality of compassionate caregiving. Boston: Jonesand Bartlett).

О'Коннор, П. Д., Пронк, Н. П., Тан, А. иВайтбёрд, Р. Р. (2005). Характеристика взрослых, которые используют молитву, как альтернативную терапию. Американский журнал о здоровье, 19 (5), 369-375.(O’Connor, P. J., Pronk, N. P., Tan, A., &Whitebird, R. R. (2005). Characteristics of adults who use prayer as an alternative therapy.American Journal of HealthPromotion, 19(5), 369–375).

Петит, Д. Р. (2010). Ходатайственная молитва рядом. Южный медицинский журнал, 103 (9), 853.

(Peteet, J. R. (2010). Proximal intercessory prayer.Southern Medical Journal, 103(9), 853).

Пучалски, С. иФеррелл, Б. (2010). Всесторонняя забота о здоровье: вовлечение духовности в уход за пациентом. ВестКоншохокен, Пенсильвания: Темплтон.

(Puchalski, C., & Ferrell, B. (2010). Making health care whole: Integrating spirituality into patient care. West

Conshohocken, PA: Templeton).

Робертс, Л., Ахмед, И., Холл, С. иДэйвисон, А. (2009). Ходатайственная молитва об исцелении. Кочрейн Коллаборейшн, Лондон: Уайли. http://summaries.cochrane.org/CD000368/intercessory-prayer-for-the-alleviationof-ill-health.

(Roberts, L., Ahmed, I., Hall, S., & Davison, A. (2009). Intercessory prayer for the alleviation of ill health.The Cochrane Collaboration, London: Wiley. Retrieved from http://summaries.cochrane.org/ CD000368/intercessory-prayer-for-the-alleviationof-ill-health).

Шелли, Д. А. (2005). Тайна исцеления. Журнал христианских медсестер, 22 (3), 6-14.

( Shelly, J. A. (2005). The mystery of healing.Journal ofChristian Nursing, 22(3), 6–14).

Смит, А. Р. (2011). Что делать, если пациент отвергает молитву? Журнал христианских медсестер, 28 (4), 235.

(Smith, A. R. (2011). What if a patient doesn’t want prayer? Journal of Christian Nursing, 28(4), 235).

Стрэнг, С. В. (2011). Действенна ли ходатайственная молитва при медицинском вмешательстве? Журналхристианскихмедсестер, 28 (2), 92-95.

(Strang, C. W. (2011). Is intercessory prayer valid nursing intervention? Journal of Christian Nursing, 28(2),

92–95).

Тейлор, Е. Д. (2003). Клинические аспекты молитвы. Холистическая медицинская практика, 17 (4), 179-188.

(Taylor, E. J. (2003). Prayer’s clinical issues and implications.Holistic Nursing Practice, 17(4), 179–188).

Тейлор, Е. Д. (2011). Духовная забота: евангелизм у постели? Журнал христианских медсестер, 28 (4), 194-202. doi:10.1097/CNJ.0b013e31822b494d.

(Taylor, E. J. (2011). Spiritual care: Evangelism at thebedside? Journal of Christian Nursing, 28(4), 194–202.

doi:10.1097/CNJ.0b013e31822b494d).

Тейлор, Е. Д. и Меймаер, И. (2005). Духовная забота медсестры: чего хотят больные раком и члены их семей. Журнал по уходу за пациентом, 49 (3), 260-267.

(Taylor, E. J., &Mamier, I. (2005). Spiritual care nursing: What cancer patients and family caregivers want. Journal of Advanced Nursing, 49(3), 260–267).

Трейси, М. Ф., Линквист, Р., Сейвик, К., Волнокай, С., Сендлбэк, С., Крейтцер, М. Д. и Бэрмен, Б. (2005). Практика альтернативной терапии: национальный опрос медсестер, работающих в реанимационных отделениях. Американский журнал о лечении критических состояний, 14 (5), 404-415.

(Tracy, M. F., Linquist, R., Savik, K., Walnauki, S., Sendelback, S., Kreitzer, M. J., & Berman, B. (2005). Use of complementary and alternative therapies: A national survey of critical care nurses. American Journalof Critical Care, 14(5), 404–415).

Ваннемредди, П., Брайан, К. иНанда, А. (2009). Влияние молитвы и результат молитвы за пациентов с серьезной травмой головы.Американский журнал о лечении неизлечимых больных, 26 (4), 264-269.(Vannemreddy, P., Bryan, K., & Nanda, A. (2009). Influence of prayer and prayer habits on outcome in patients with severe head injury. American Journal ofHospice Palliative Care, 26(4), 264–269).

Уолтон, Д. иСулливан, Н. (2004). Муж молитвы: духовность мужчин, страдающих раком предстательной железы. Всесторонне изучение. Журнал глобальной медицины, 22, 133-151. doi:10.1177/0898010104264778.

(Walton, J., & Sullivan, N. (2004) Men of prayer: Spirituality of men with prostate cancer: A grounded theory study. Journal of Holistic Nursing, 22, 133–151.doi:10.1177/0898010104264778).

Оригинал на английском

Приходите и служите с нами

admin — Wed, 10 Oct 2012 13:08:25 GMT

Приглашаем волонтеров, врачей и медсестер помогать в служении на бесплатной столовой для людей улицы, которая открылась 2 февраля 2013 года в пгт. Коцюбинском по ул. Рабочей.

Для более детальной информации перейдите по этой ссылке: http://www.logos-kiev.org/