Благо 

Ассоциация христианских медсестер и волонтеров "Благо"

Главная задача Ассоциации - научить христианских медсестер и волонтеров ведению здорового образа жизни, профилактике заболеваний, заботе о людях с психологическими и психосоматическими проблемами, детей и инвалидов а также палиативной помощи.


Приветствую Вас Гость • Регистрация • Вход
Мобильная версия | 02:54, Среда, 24.4.2024
ru uk en
Главная » 2019 » Май » 31 » «Бог не створив смерті і не радіє загибелі живих
16:12
«Бог не створив смерті і не радіє загибелі живих
«Бог не створив смерті і не радіє загибелі живих, бо Він створив усе для буття і все у світі спасительне, і немає згубної отрути, немає і царства пекла на землі: праведність безсмертна, а неправда заподіює смерть: нечестиві залучили її і руками і словами, вважали її другом і зачахли, й уклали союз із нею, бо вони гідні бути її жеребом» (Прем. Сол.1, 13-16)

Прийшов час бути..



Семінар "Благо" 10-12.05.19 р.
12 травня 2019 року в "Центрі реабілітації та соціальної допомоги Логос" завершив свою роботу триденний семінар незалежного структурного підрозділу Центру ЛОГОС – ГО «Асоціація Християнських медсестер та волонтерів "Благо"». Це був черговий семінар з науково-практичного циклу семінарів «Основи Християнського служіння. Значення і роль медичних працівників та волонтерів» для християнських медсестер, волонтерів та керівників мобільних груп християнського служіння і медико-соціальної допомоги «Берег надії».
Лекції були представлені професорським складом НМАПО імені П.Л.Шупика та керівниками обласних і районних організацій «Асоціація Християнських медсестер та волонтерів "Благо"», а також нашими партнерами з США.
Загалом сьогодні в Україні успішно діють чимало команд «Берег Надії». Зокрема, у містах Запоріжжі, Бердянську і Приморську Запорізької області, м. Черкасах та Києві, Броварського і Святошинського районів Київської області.




Запорізька обласна організація Анжела Стратан, Наталія Ахмерова, Юлія Степаненко та Віталіна



Анатолій Царенко та керівник Приморської міської організації Благо лікар Ксенія Волкова



Запорізька команда «Берег Надії» м. Запоріжжя


Головним завданням команд, до складу яких входить душпастир (священнослужитель або пастир, незалежно від конфесії), християнська медсестра, психолог, волонтер або соціальний працівник, є цілісний підхід до опіки та допомоги тяжкохворим людям вдома та в паліативних відділеннях і хоспісах.


Керівник Черкаської обласної організації Благо о. Ігор (Лєсов) та о. Микола (Ільницький)


Здійснюється різнопланова гуманітарна допомога у вигляді медичних засобів: памперси, протипролежневі матраци, інвалідні візки, засоби гігієни, продукти харчування тощо.


Одна з підопічних Запорізької організації Берег Надії, «…тепер Біблія стала ще ближчою, її можна слухати»


Надзвичайно важливим фактором є часткова реабілітація. Підтримка здійснюється для лежачих хворих після інсульту, інвалідів, паліативних хворих (люди, які страждають від невиліковних злоякісних новоутворень, інфекційних захворювань, мають вроджені або набуті вади, атрофічно-дегеративні розлади, старечий вік тощо).
Створена у 2012 році Всеукраїнська громадська організація «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» увійшла у Світову структуру Faith Community Parish Nursing , де представлені 23 країн світу. Загалом дана світова структура позиціонує себе як організація Християнських медсестер, але для України зробили певний виняток, дозволивши в організацію залучити і волонтерів. Необхідність у служінні християнських медсестер – це не лише актуальна вимога нашого часу, але і певний виклик існуючим проблемам та новітнім технологіям сучасної медицини.
Християнська медсестра – це і професійна медсестра, і віруюча та воцерковлена особа (зазвичай людина повинна мати теологічні курси або сертифікат нашої організації). Робота християнської медсестри полягає не лише в турботі про всебічне зміцнення здоров’я пацієнта, а й у поверненні надії та відновленні діалогу та довіри. Надзвичайно велике значення в діяльності християнських медсестер відіграє духовна підтримка та опіка хворих, орієнтована на пацієнта духовна допомога, екзистенційні питання. Особлива увага приділяється темі завершення життєвого шляху пацієнтів. Разом із тим йдеться і про особисту духовність, адже християнська медсестра завжди має слідувати за священиком чи пастиром. У приході вона дбає про фізичне здоров’я прихожан, намагається інформувати прихід про основи профілактики захворювань. Пояснює, яким чином можна уникнути чи попередити емоційне вигорання.
Християнська медсестра може здійснювати і місіонерську роботу серед хворих, використовуючи Біблію чи псалтир як основні джерела. Бо саме там ми знаходимо відповіді на актуальні запитання, особливо у сфері паліативної допомоги. У своєму служінні християнська медсестра немов віддзеркалює свій особистий духовний досвід та особисте покликання (див. більше на сайті blago-kiev.org).
Отже, тема семінару змусила нас замислитися над головними питаннями: про життя та гідну смерть. Адже останні дні життя (термінальний період) чи не найскладніший і найвідповідальніший період як в житті паліативного хворого, так і тих, хто доглядає та супроводжує його. «Якщо б ми розуміли, що людина, з якою ми розмовляємо востаннє…як вона сприйме сказане і понесе у вічність. Смерть і осмислення смерті надає життю найвищого змісту. Жити в рівень вимог смерті означає жити так, щоб смерть могла прийти в будь-який момент і зустріти нас на гребені, а не на спаді».



професор С.В. Пустовіт


Взагалі розмова про підтримку паліативних хворих велась на основі принципів, сформованих американським танатологом Елізабет Кублі-Рос, яка описала п’ять стадій, через які найчастіше проходить вмираючий:
а) заперечення смерті та ізоляція, б) гнів та злість, в) торги, перемовини,
г) депресія, д) смирення.



Професор В.Чайковська


Тема прощення – головна у підготовці до смерті. Попрощатися зі світом – це означає простити. Інколи очікування кінця спонукає людей до справжнього життя. Ось як описує митрополит Антоній Сурожський стан свого товариша, який помирав. «Про смертельний діагноз хворий не знав. Йому про це не сказали. Коли я прийшов до нього, він промовив:
-- Як багато мені потрібно ще в житті зробити, і ось я лежу, і мені ніхто не говорить, як довго мені тут бути.
Я йому відповів:
-- Скільки разів Ви говорили, що мрієте про можливість зупинити час так, щоб можна було «бути», замість того, щоб «працювати». Ви так ніколи цього і не зробили, Бог зробив це за вас. Прийшов час бути.
І тоді він запитав:
-- Але як це реалізувати»?
Ми разом проходили цей шлях по вирішенню внутрішніх проблем. Він примирився з усім у своєму житті. У самому кінці життя він лежав надто слабкий, щоб тримати свою ложку, але сказав з радістю:
-- Моє тіло майже вмерло, але я ніколи не відчував себе так інтенсивно живим як зараз.
Він знайшов у собі щось надзвичайно реальне, яке не знищить смерть».

Існує чимало принципів, якими слід керуватись у спілкуванні з важкохворим:
-- усвідомте , що ви не можете повністю зрозуміти проблему хворого;
-- не намагайтеся нав’язати йому своє бачення;
-- не очікуйте смерті хворого.
Безпосередня допомога здійснюється терапією присутності, вмінням слухати. Повага до індивідуальності хворого, звернення до його особливих потреб, оцінка сил та можливостей хворого, використання ресурсів, підтримка надії та духовного росту — це теж важливі чинники цієї терапії.

Який взаємозв’язок існує між життям і смертю? Це – виклик, щоб навчитись жити. Французький пастор писав, що в той момент, коли людина відвернулася від Бога і скерувала свій погляд у безкінечність перед собою, Бог перестав існувати для неї, але оскільки Він єдине джерело життя, то людині нічого не залишилось, як просто померти.
Апостол Павло говорить: «Життя для мене-Христос, смерть-здобуток, тому, живучи в тілі, я розділений з Христом…». Серафим Саровський перед смертю говорив: «Тілом я наближаюсь до смерті, а духом я, як новонароджений, з усією новизною і свіжістю початку, а не кінця».
На завершення теми підтримкм паліативних хворих варто сказати те, що все життя – це підготовка до переходу, до примирення з усіма, із собою, з совістю, з теперішнім та минулим, з подіями, людьми і навіть із майбутнім. З самою смертю, яка неодмінно має прийти. Це шлях, на якому ми примиряємось (за словами св. Ісаака Сирина) так, щоб уся земля могла сказати нам: «Іди з миром».
Хочеться почути і Ваше розуміння підготовки до смерті , а також, можливо, у Вас є досвід роботи та служіння в паліативних відділеннях чи відвідин важко хворих на дому. Буду дуже вдячний за коментар чи Вашу власну думку. Краща думка буде висвітлена на нашому сайті blago-kiev.org.
А також слідкуйте за наступними семінарами нашої організації та приєднуйтесь до світлої справи служіння ближнім на Славу Господа нашого Ісуса Христа.
Просмотров: 1182 | Добавил: rogach3 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar

Форма входа